У Всесвіті все ще народжуються зорі та чорні діри. Протягом останніх 14 млрд років космічне будівництво поступово переміщується від великих галактик до малих. Упродовж першої половини життя Всесвіту в гігантських галактиках сформувалася величезна кількість зір і надмасивних чорних дір, які дають енергію яскравим квазарам (ліворуч). У другій половині життя активність гігантських галактик знизилася, але формування зір і чорних дір тривало в галактиках середнього розміру, таких як наш Чумацький Шлях (у центрі). У майбутньому основними осередками космічної активності стануть карликові галактики, кожна з яких містить лише кілька мільйонів зір (праворуч).
читатиДосліджено процеси утворення первинних чорних дір та акреції матерії на вже утворені первинні чорні діри. Наведено обмеження на можливу кількість первинних чорних дір різної маси, виведені з астрофізичних спостережень.
читатиЧорна діра — один із найінтригуючіших об'єктів, які передбачає загальна теорія відносності. У класичній загальній теорії відносності чорні діри мають горизонт, що є такою поверхнею в просторі-часі, що якщо хтось його перетинає, то вже не може повернутися назад.
Продовження перекладу статті, яка вже стала класичною:
Перша частина статтіПопулярну версію статті цього ж автора: Чорні діри та структура простору-часу
Наполегливо рекомендується також ознайомитися зі статтею Голографічний принцип: не перша зустріч — деякі її частини будуть потрібні надалі
читатиНа запитання «з чого складається фізичний світ» вам, найімовірніше, дадуть відповідь: «з речовини та енергії». Однак освічена людина неодмінно згадає й про інформацію, яка відіграє ключову роль у живій і навіть неживій природі. Згідно ж із теорією Джона Вілера (John A. Wheeler) з Принстонського університету, фізичний світ складається саме з інформації, а речовина та енергія відіграють у ньому другорядну роль.
читатиКількісні та концептуальні проблеми, з якими стикається СКМ при описі динаміки Всесвіту, не можуть залишити байдужим жодного фізика (за А. Ейнштейном, «найвищим обов’язком фізиків є пошук тих загальних, елементарних законів, з яких шляхом чистої дедукції можна отримати картину Світу»). Однією з найважливіших проблем у космології та й узагалі у фізиці є відмінність спостережуваної густини космологічної сталої від теоретично очікуваної на $120$ порядків. У фізиці частинок космологічна стала природно виникає як густина енергії вакууму, яку можна оцінити як суму нульових коливань квантових полів з масою $m$. У цьому підрозділі, якщо це не обумовлено окремо, ми використовуємо систему одиниць, у якій $c=\hbar=1.$
Цей огляд є продовженням
- Про принципи у фізиці
- Голографічний принцип — перша зустріч
- Термодинаміка чорних дір
- Голографічна динаміка — кроками Е. Верлінде
- Всесвіт як голограма