Антропна картина світу ґрунтується на припущенні, що фундаментальні сталі можуть змінюватися від одного місця до іншого. Але чи справді таке можливо? Це питання про фундаментальну фізичну теорію: чи випливатиме з неї один унікальний набір констант, чи вона надасть ширший набір можливостей?
читатиНайсерйозніша критика антропного принципу пов'язана з тим, що він не дає жодних передбачень, які можна перевірити. Увесь його зміст зводиться до того, що ми можемо спостерігати лише такі значення сталих, які допускають існування спостерігачів. Це твердження важко вважати передбаченням, оскільки воно гарантовано істинне. Питання в тому, чи можемо ми запропонувати щось краще? Чи можна отримати з антропних міркувань якісь нетривіальні передбачення?
читатиВластивості будь-якого об’єкта Всесвіту — від молекули ДНК до гігантських галактик — зрештою визначаються кількома числами, так званими фундаментальними сталими. До цих констант належать маси елементарних частинок і параметри, що характеризують силу чотирьох фундаментальних взаємодій — сильної, слабкої, електромагнітної та гравітаційної. Протон, наприклад, на 0,14% легший за нейтрон і в 1836 разів масивніший за електрон (числове значення маси залежить від використовуваних одиниць вимірювання — грамів, унцій або атомних одиниць, але співвідношення двох мас, як-от 1836, не залежить від нашого вибору).
читатиХоча теорію струн вище було описано як теорію квантової гравітації, вона виникла як спроба описати адрони. Струнний опис пояснив деякі особливості спектра адронів, як-от траєкторії Редже, тощо. Тепер ми знаємо, що адрони описуються QCD, але нам усе ще дуже важко виконувати обчислення за низьких енергій через велику константу взаємодії. Фактично ми очікуємо конфайнменту.
Заключна частина перекладу статті, яка вже стала класикою:
Популярна версія статті цього ж автора: Чорні діри та структура простору-часу
Наполегливо рекомендується також ознайомитися зі статтею Голографічний принцип: не перша зустріч — деякі її частини знадобляться надалі
читатиАргументація теорії струн, як і практично всі розрахунки на основі теорії струн, використовує теорію збурень. Нещодавно, однак, було запропоновано деякі ідеї з метою отримання точних результатів. Вони ґрунтуються на різних прикладах так званої «голографічної гіпотези», яка згодом привела до голографічного принципу.
Для першого ознайомлення з голографічним принципом корисно прочитати низку простіших статей.
читати