Існує два фундаментальні аспекти загальної теорії відносності Ейнштейна — принцип відносності, який стверджує, що закони фізики нечутливі до різниці між спокоєм і рівномірним рухом, та принцип еквівалентності, який повідомляє нам, як слід модифікувати ці ідеї, щоб включити до розгляду гравітаційне поле.
читатиНаша сучасна картина світу ґрунтується на двох теоріях: Стандартній моделі фізики елементарних частинок і загальній теорії відносності, теорії гравітації. Ці дві теорії відзначені дивовижними успіхами. Тому дуже вражає, що ця картина законів фізики суперечлива. Неузгодженість виникає через те, що одна частина теорії, Стандартна модель, розглядається як квантова теорія, тоді як інша, гравітація, — як класична. На перший погляд здається, що все, що ми маємо зробити, — це проквантувати загальну теорію відносності.
Переклад статті, що вже стала класикою,
Популярна версія статті того самого автора: Чорні діри та структура простору-часу
читатиНовий підхід до проблеми квантової гравітації, над якою вчені б’ються вже багато десятиліть, повертає до основ і показує, як «складаються» одна з одною «цеглинки», з яких побудовані простір і час.
читатиСучасні досягнення фізики високих енергій дедалі більше зміцнюють уявлення про те, що розмаїття властивостей Природи зумовлене взаємодією елементарних частинок. Дати неформальне визначення елементарної частинки, вочевидь, неможливо, оскільки йдеться про найпервинніші елементи матерії. На якісному рівні можна сказати, що істинно елементарними частинками називаються фізичні об’єкти, які не мають складових частин.
читатиКвантовий опис гравітаційної взаємодії досі не здійснено цілком задовільним чином. Водночас квантова природа всіх інших взаємодій, вочевидь, цього вимагає.
читати