У квантовій теорії гравітації сама геометрія простору-часу повинна безперервно флуктуювати, так що може стертися навіть відмінність між минулим і майбутнім. Мабуть, серед фундаментальних сил природи гравітація має особливий статус. Інші сили, наприклад електромагнітні, діють у просторі-часі, який слугує простим вмістилищем фізичних подій, декорацією, на тлі якої вони відбуваються. Зовсім інший характер має гравітація. Вона не є силою, що діє на пасивному тлі простору і часу; радше вона являє собою викривлення самого простору-часу. Гравітаційне поле — це «кривизна» простору-часу. Такими є уявлення про гравітацію, встановлені А. Ейнштейном у результаті найтяжчої, як він сам казав, роботи в його житті.
читатиЯкщо дивовижна теорія петльової квантової гравітації правильна, то простір і час, які ми сприймаємо як неперервні, насправді складаються з дискретних частинок. З давніх часів деякі філософи й учені припускали, що матерія може складатися з крихітних атомів, але ще 200 років тому мало хто вірив, що їхнє існування можна довести. Сьогодні ми спостерігаємо окремі атоми та вивчаємо частинки, з яких вони складаються. Зерниста будова речовини для нас уже не новина.
читатиДосліджено процеси утворення первинних чорних дір та акреції матерії на вже утворені первинні чорні діри. Наведено обмеження на можливу кількість первинних чорних дір різної маси, виведені з астрофізичних спостережень.
читатиТривожне породження чорної діри — гола сингулярність. Довгий час фізики вважали, що це явище не може існувати в природі. Чи так це?
читатиНовий підхід до проблеми квантової гравітації, над якою вчені б’ються вже багато десятиліть, повертає до основ і показує, як «складаються» одна з одною «цеглинки», з яких побудовані простір і час.
читати