Уявіть собі дуже велику м’ячик. Хоча ззовні він і здається тривимірним, його поверхня — сфера — двовимірна, тому що існує лише два незалежні напрямки руху по сфері. Якби Ви були дуже маленькими й жили на поверхні цієї кулі, то цілком могли б припустити, що живете зовсім не на сфері, а на великій плоскій двовимірній поверхні. Але якби Ви при цьому провели точні вимірювання відстаней на сфері, то зрозуміли б, що живете не на плоскій поверхні, а на поверхні великої сфери.
читатиНайсерйозніша критика антропного принципу пов'язана з тим, що він не дає жодних передбачень, які можна перевірити. Увесь його зміст зводиться до того, що ми можемо спостерігати лише такі значення сталих, які допускають існування спостерігачів. Це твердження важко вважати передбаченням, оскільки воно гарантовано істинне. Питання в тому, чи можемо ми запропонувати щось краще? Чи можна отримати з антропних міркувань якісь нетривіальні передбачення?
читатиНайважливіше спостереження в космології після Габбла — відкриття прискореного розширення Всесвіту. Величезна кількість подальших спостережень підтвердила цей факт. Однак було багато спроб спростувати висновок про космічне прискорення. Здебільшого вони ґрунтувалися на витончених прийомах, що припускають особливе місце Землі у Всесвіті (як у моделі Птолемея) і суперечать космологічному принципу. Ми вважаємо їх штучними та ad hoc. Ми вважаємо прискорене розширення встановленим фактом, який теоретикам слід інтерпретувати з мінімальною кількістю додаткових припущень.
Дещо скорочений (без втрати змісту + деякі доповнення) переклад статті Damien A. Easson, Paul H. Frampton, George F. Smoot, Entropic Accelerating Universe
читатиКвантова механіка зруйнувала старий міф про те, що вакуум є порожнім простором. Тепер усі погоджуються, що вакуум заповнений нульовими флуктуаціями релятивістських квантових полів. Однак новий погляд породив нові міфи. Головний міф — проблема космологічної сталої, або «неймовірна легкість простору-часу».
Частковий переклад чудової статті Г. Е. Воловика Vacuum Energy: Myths and Reality;
читати«Тіньовий Всесвіт», що складається з темної матерії та незримо вплетений у нашу реальність, може мати власне багате життя.
23 вересня 1846 р. директор Берлінської обсерваторії Йоганн Готфрід Галле (Johann Gottfried Galle) отримав листа, який змінив перебіг історії астрономії. Лист надійшов від француза Урбена Левер’є (Urbain Le Verrier), який вивчав Уран. Учений дійшов висновку, що рух цієї планети неможливо пояснити, враховуючи лише відомі на той момент гравітаційні сили, а тому припустив існування додаткового невидимого масивного об’єкта, який збурює орбіту Урана так, що це узгоджується зі спостереженнями. Дотримуючись вказівок Левер’є, Галле виявив планету Нептун саме там, де й передбачала теоретична модель.
читати