Рівняння Дірака для електрона стало для фізики поворотним пунктом у багатьох відношеннях. У 1928 році, коли Дірак запропонував своє рівняння, з усіх елементарних частинок науці були відомі лише електрони, протони й фотони. Вільні рівняння Максвелла описують фотони, передбачені Ейнштейном у 1905 році. Цю ранню роботу поступово розвинули Ейнштейн, Бозе та інші, а в 1927 році Йордан і Паулі створили повну математичну схему для опису вільних фотонів шляхом запровадження квантування в максвеллівську теорію вільного поля. Здавалося також, що протон, як і електрон, досить добре описується рівнянням Дірака. У теорію Дірака чудово вписувалася електромагнітна взаємодія, яка описує, як фотони впливають на електрони й протони, завдяки ідеї калібрування (запровадженій Вейлем у 1918 році). Початок формулюванню повної теорії електронів (або протонів), що взаємодіють із фотонами (тобто квантової електродинаміки), поклав сам Дірак у 1927 році. Отже, здавалося, що під рукою є всі більш-менш основні засоби для опису всіх частинок, які існують у Природі, а також найочевидніших взаємодій між ними.
читатиПлеча цієї сором’язливої людини в 1994 році сама королева торкнулася шпагою, посвячуючи його в лицарі. У парадоксальну логіку Роджера Пенроуза мало хто вірить — настільки вона неймовірна. З нею мало хто сперечається — настільки вона бездоганна. У цій замітці лицар фізики розповість про Всесвіт, Бога та людський розум. І все нарешті стало на свої місця.
читатиУ 1994 Стівен Гокінг і Роджер Пенроуз прочитали цикл публічних лекцій із загальної теорії відносності в Інституті математичних наук імені Ісаака Ньютона при Кембриджському університеті. Наш журнал представляє вам уривки з цих лекцій, випущених цього року видавництвом Princeton University Press під назвою «Природа простору і часу», які дають змогу порівняти погляди цих двох учених.
читатиАльфонс Мудрий, який правив Кастилією в XIII столітті, глибоко поважав астрономію. На те були цілком прагматичні причини: знання точного положення планет на небі було життєво необхідним для складання точних гороскопів. Для підвищення їхньої якості Альфонс замовив нові астрономічні таблиці, засновані на теорії Птолемея — останньому слові тогочасної космології. Але коли йому пояснили тонкощі птолемеєвої системи, він відреагував вельми скептично: "Якби Всемогутній Бог порадився зі мною перед творінням, я б порекомендував щось простіше".
читати