Сучасна теоретична фізика наводить на думку, що плин часу — не більше ніж ілюзія: просто існує весь Всесвіт, без надання будь-якого особливого значення поточному моменту часу. Ця стаття показує, що такий погляд, по суті представлений звичайними просторово-часовими діаграмами, ґрунтується на оборотних у часі мікрофізичних законах, які не здатні охопити істотні риси незворотної в часі природи декогеренції та процесу квантового вимірювання, а також макрофізичної поведінки й розвитку складних систем, що виникають, зокрема життя, які існують у реальному Всесвіті. Коли їх буде враховано, незмінну картину блокового Всесвіту в просторі-часі найкраще замінити на блоковий Всесвіт, що розвивається й розширюється з плином часу, з потенційно можливим майбутнім, яке постійно стає визначеним минулим; сам простір-час еволюціонує, як і сутності, що перебувають у ньому. Однак цього разу еволюція пов’язана не з якоюсь привілейованою гіперповерхнею в просторі-часі, а радше з еволюцією власного часу вздовж сім’ї світових ліній. Від самого початку фундаментальна фізика не повинна вважати час незворотним під час еволюції фізичних станів: це постійний і незворотний розвиток самого часу.
читатиЧитач має право запитати: чи немає помилки в назві статті? Насамперед: чи існує теорія вакууму? Чи можна сказати щось змістовне про порожнечу, тобто про простір, який нічого не містить? Кожному зрозуміло, що експериментальному й теоретичному дослідженню підлягають тіла та речовини, які заповнюють простір.
читатиУ статті розповідається про протяжні об’єкти — суперсиметричні струни, які, можливо, є найфундаментальнішою структурою у Всесвіті. У межах сучасної фізичної картини світу робляться цілком серйозні спроби відшукати ті фундаментальні об’єкти, з яких можна було б «скласти» все інше. Аналізувати при цьому слід мікросвіт, оскільки, починаючи з рівня кварків і лептонів, ми приблизно уявляємо собі, як більш елементарні об’єкти поєднуються в складніші. Але наскільки осмисленим є поділ матерії на дедалі елементарніші складові? Які принципи лежать в основі пошуків фундаментальних об’єктів і чи є кінець цим пошукам?
читатиІснує два фундаментальні аспекти загальної теорії відносності Ейнштейна — принцип відносності, який стверджує, що закони фізики нечутливі до різниці між спокоєм і рівномірним рухом, та принцип еквівалентності, який повідомляє нам, як слід модифікувати ці ідеї, щоб включити до розгляду гравітаційне поле.
читати