Спектр гамма-випромінювання натякає на те, що в туманності Лебедя X космічні промені мають велику енергію й щойно були прискорені. Інакше кажучи, вони перебувають поблизу свого джерела.
читатиУ Фізичному інституті ім. П.М. Лебедєва РАН (ФІАН) запропоновано нове пояснення походження космічних променів. Відкриті минулого року американською гамма-обсерваторією «Фермі» гігантські бульбашки, симетрично розташовані над і під галактичною площиною в її центральній частині, можуть бути реліктом активної фази галактичного центра, у якому міститься масивна чорна діра. Мільйони років тому джет (спрямований струмінь речовини) накачав ці області енергією. Він же наповнив диск Галактики частинками високої енергії — космічними променями.
читатиВикористовуючи ефекти гравітаційного лінзування й мікролінзування, астрономи з досить високою точністю оцінили діаметр акреційного диска віддаленого квазара HE 1104−1805, який постає перед нами таким, яким був лише через три мільярди років після Великого вибуху.
читатиКосмічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг астрономам відшукати в кулястому зоряному скупченні NGC 6624, віддаленому приблизно на 27 тисяч світлових років від Землі, пульсар PSR J1823−3021A, вік якого становить лише 25 мільйонів років.
читатиМіжнародна група астрономів використала короткий, але яскравий спалах світла від віддаленого гамма-сплеску як зонд для вивчення будови дуже далеких галактик. На свій подив, під час цих спостережень, виконаних за допомогою Дуже великого телескопа ESO, вони виявили в ранньому Всесвіті дві галактики, склад яких багатший на важкі хімічні елементи, ніж склад Сонця! Ці галактики, можливо, перебувають у процесі злиття. Такі події в ранньому Всесвіті приводять до утворення великої кількості нових зір і можуть спричиняти гамма-сплески.
читати