НовинаЗ архіву

Виявлено наймолодший мілісекундний пульсар

Опубліковано: Редактор: Den
Зміст матеріалу
  1. 25 мільйонів років — характеристичний час гальмування пульсара
Зручне читання

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг астрономам відшукати в кулястому зоряному скупченні NGC 6624, віддаленому приблизно на 27 тисяч світлових років від Землі, пульсар PSR J1823−3021A, вік якого становить лише 25 мільйонів років.

Космічний гамма-телескоп «Фермі» виявив наймолодший із відомих мілісекундних пульсарів (МСП) — нейтронних зір із потужним магнітним полем, період обертання яких вимірюється одиницями мілісекунд.

Згідно з теорією, надзвичайно високих швидкостей обертання, що сягають 43 000 обертів за хвилину, МСП набувають у процесі взаємодії зі «звичайними» зорями з подвійних систем. На певному етапі своєї еволюції світила передають пульсарам газ (і обертальну енергію), поступово розкручуючи їх; після цього, коли перенесення завершується, рух нейтронної зорі починає сповільнюватися.

Досліджений «Фермі» об'єкт PSR J1823−3021A розташований у кулястому скупченні NGC 6624, віддаленому приблизно на 27 тисяч світлових років від Землі. Вік цього скупчення в сузір'ї Стрільця становить близько 10 млрд років. PSR J1823−3021A, період обертання якого дорівнює 5,44 мс, давно класифікований як пульсар за даними радіоспостережень, а космічний телескоп виявив його гамма-пульсації на енергії понад 100 МеВ.

Кулясте зоряне скупчення NGC 6624, сфотографоване телескопом «<noindex></body></html>Габбл» (ілюстрація НАСА / ESA / I. King, Univ. of Calif., Berkeley / Wikisky.org)." />
Кулясте зоряне скупчення NGC 6624, сфотографоване телескопом «Габбл» (ілюстрація НАСА / ESA / I. King, Univ. of Calif., Berkeley / Wikisky.org).

Завершивши опрацювання інформації, астрономи з'ясували, що PSR J1823−3021A вирізняється з-поміж інших мілісекундних пульсарів: у нього надзвичайно сильне магнітне поле, а його вік сягає ~25 млн років, хоча зазвичай МСП не бувають молодшими за мільярд років. Крім того, пульсар має рекордно високу (для МСП) гамма-світність (8,4 ± 1,6)•1034 ерг/с. «Дивовижно, але все гамма-випромінювання, яке ми реєструємо в NGC 6624, випускає одне джерело», — зауважує співробітник німецького Інституту радіоастрономії ім. Макса Планка Паулу Фрейре (Paulo Freire), керівник дослідження PSR J1823−3021A, результати якого буде опубліковано в журналі Science.

Різні моменти спостережень мілісекундного пульсара PSR J1823−3021A: ліворуч показано одну з тих митей, коли гамма-випромінювання не реєструється, а праворуч — «увімкнений» стан пульсара. (Ілюстрація НАСА / DOE / Fermi LAT Collaboration.)
Різні моменти спостережень МСП PSR J1823−3021A: ліворуч показано одну з тих митей, коли гамма-випромінювання не реєструється, а праворуч — «увімкнений» стан пульсара. (Ілюстрація НАСА / DOE / Fermi LAT Collaboration.)

Дані «Фермі» також використали в роботі, звіт про яку з'явиться в одному з майбутніх номерів Astrophysical Journal. Її автори застосували алгоритм, спочатку призначений для виявлення гравітаційних хвиль від нейтронних зір, що швидко обертаються, до «сліпого» пошуку гамма-пульсарів (без урахування результатів спостережень у рентгенівському та радіочастотному діапазонах) і виділили дев'ять раніше невідомих об'єктів такого типу.

Частота обертання нових гамма-пульсарів потрапляє в діапазон від 3 до 12 Гц. Найцікавішим із них називають пульсар PSR J0106+4855, який має малу індукцію поверхневого магнітного поля (2•1011 Гс) і досить поважний вік (3 млн років). PSR J0106+4855 вирізняється ще й тим, що пульсації в радіодіапазоні астрономи змогли зареєструвати лише в нього; решта вісім джерел належать до «радіотихих» гамма-пульсарів.

Схема «сліпого» пошуку гамма-пульсарів:

Розташування дев'яти нових гамма-пульсарів на зоряному небі (ілюстрація Knispel / AEI).

Підготовлено за матеріалами Бі-бі-сі.

Коментарі (0):

Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.