Космічний телескоп «Габбл» сфотографував змінну зорю в галактиці Андромеди (M31), яка відіграла ключову роль у розвитку космології. До відкриття цієї зорі частина астрономів припускала, що спіральні туманності на кшталт Андромеди належать Чумацькому Шляху. У 1920 році Гарлоу Шеплі й Гебер Кертіс обговорювали питання про розташування M31, причому Шеплі наводив аргументи, які здавалися його сучасникам цілком розумними, на користь того, що Всесвіт містить одну велику Галактику.
Тодішню оцінку діаметра Чумацького Шляху він пропонував збільшити до 300 000 світлових років, а спіральні туманності вважав значно меншими «підпорядкованими» об’єктами. Справді, якби оцінка Шеплі виявилася правильною, а М31 за розміром відповідала Галактиці, відстань, що відділяє нас від туманності, була б неправдоподібно великою.
Кертіс, навпаки, називав спіральні туманності окремими галактиками, аналогами Чумацького Шляху, а значення діаметра, запропоноване Шеплі, — завищеним.
Щоб розв’язати суперечку, потрібно було визначити, де саме розташована М31. Едвін Габбл, який працював на 2,5-метровому телескопі каліфорнійської , витратив на дослідження цієї галактики кілька місяців, і на початку жовтня 1923-го йому вдалося зафіксувати відразу три зорі, що нагадували . Науковець позначив їх літерами «N» (nova).
Пізніше Габбл порівняв отриману фотопластинку з результатами попередніх спостережень і виявив, що яскравість однієї з «нових» змінювалася несподівано швидко. Як виявилося, крива блиску цього світила відповідає — пульсуючій змінній зорі з відомою залежністю світності від періоду, який у нашому випадку дорівнює 31,4 дня. Закресливши зроблену раніше позначку, Едвін Габбл указав поруч нове, правильне позначення «VAR» (variable, змінна).
Виявлену цефеїду V1 астроном використав як еталон світності й оцінив відстань між нею та Землею в один мільйон світлових років. Це значення було неточним (нині вважається, що галактика Андромеди віддалена від нас приблизно на 2,5 млн світлових років), але воно втричі перевищувало вказаний Шеплі діаметр Чумацького Шляху. Через деякий час Габбл знайшов у М31 ще одну цефеїду та кілька нових і надіслав зібрані дані Шеплі, який був змушений визнати свою теорію помилковою.

| Галактика М31 і результати її спостережень, отримані космічним телескопом (угорі) та Едвіном Габблом. Кружечком позначено цефеїду V1 («змінну номер 1»). На скляній фотопластинці, датованій шостим жовтня 1923-го, видно позначки, зроблені Габблом. (Ілюстрація НАСА, ESA, Hubble Heritage Team.) |
«Спостереження V1 — це найважливіший етап в історії космології, — каже співробітник Девід Содерблом (David Soderblom). — Я подумав, що у XXI столітті — майже через 90 років — „Габбл“ міг би продовжити справу астронома, на честь якого його назвали».
На підготовчій стадії започаткованого паном Содербломом проєкту, який стартував у липні 2010-го, дослідженням V1 займалися астрономи-аматори з . За шість місяців вони виконали 214 вимірювань, задокументувавши чотири періоди зміни яскравості цефеїди. Спираючись на ці дані, професіонали спланували сеанси спостережень на «Габблі» так, щоб сфотографувати V1 у моменти її найбільшої та найменшої яскравості. Знімки зробили в грудні минулого року й січні 2011-го камерою .

| Крива блиску цефеїди V1. Червоними точками позначено вимірювання астрономів-аматорів, чотирма зірками — дані «Габбла». (Ілюстрація НАСА, ESA, Hubble Heritage Team, American Association of Variable Star Observers.) |

| Чотири фотографії V1, передані «Габблом» (ілюстрація НАСА, ESA, Hubble Heritage Team). |
Результати роботи «Габбла» пан Содерблом представив на .
Підготовлено за матеріалами .
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):