Теорію суперсиметрії, що об’єднує ферміонні та бозонні поля, розглядають як можливе узагальнення Стандартної моделі елементарних частинок. За допомогою детектора ATLAS на Великому адронному колайдері (ВАК) виконано пошук ефектів, передбачених моделями суперсиметрії для pp-зіткнень з енергією в системі центра мас 7 ТеВ.
Досліджено процеси перетворення частинок, за яких у кінцевому стані можуть бути присутні одиночні лептони, адронні струмені або «втрачений імпульс» (missing momentum), тобто імпульс, який виносять суперсиметричні частинки з дуже малим перерізом взаємодії. Такими частинками, зокрема, можуть бути частинки темної матерії у Всесвіті, які поки що не вдається зареєструвати. Відхилень від передбачень Стандартної моделі в експерименті не виявлено, що накладає нові обмеження на параметри суперсиметричних моделей. Так, наприклад, у межах одного з варіантів суперсиметрії — мінімальної супергравітації (mSUGRA) з однаковими масами скварка та глюїно — виключено маси скварка менш як 700 ГеВ на рівні достовірності 95%.
Подібне обмеження, але без конкретизації моделі суперсиметрії, отримано на ВАК в експерименті CMS. За результатами CMS маса скварка має бути більшою за 400 ГеВ. Очікується, що ця маса менша за кілька ТеВ, оскільки тоді суперсиметрія елегантно розв’язує проблему радіаційних поправок до маси бозона Гіґґса. У цьому випадку шанси знайти ефекти суперсиметрії на ВАК досить великі.
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):