Останні кілька мільярдів років масивні галактики зростали досить повільно

Порівнявши між собою надзвичайно масивні галактики, розташовані на різних відстанях від нас, астрофізики з Ліверпульського університету імені Джона Мурса та Бірмінгемського університету виявили, що розміри об’єктів із наближенням до Землі зростають досить повільно.

Для порівняння вибрали найяскравіші галактики скупчень (brightest cluster galaxy, BCG). Вони розташовані в центральних областях своїх скупчень і мають значні розміри та масу, що спрощує завдання спостерігачів. Зазвичай BCG класифікують як еліптичні галактики.

Спроби оцінити швидкість зростання BCG робили й раніше. Наприклад, у 2009 році співробітниця Пенсильванського університету Маріанджела Бернарді (Mariangela Bernardi) показала, що інтервал у три мільярди років (від червоного зміщення z = 0,25 до наших днів, z ~ 0) відповідає збільшенню розмірів найяскравіших галактик на 70%. Інша наукова група торік зафіксувала зростання BCG між z ~ 0,4 і z ~ 0.

Abell 2218 має вигляд помаранчевої дуги. (Ілюстрація НАСА, ESA, Johan Richard.)" />

Найяскравіша галактика на цьому зображенні скупчення Abell 2218 має вигляд помаранчевої дуги. (Ілюстрація НАСА, ESA, Johan Richard.)

У новій роботі розглядали віддаленіші галактики, розташовані в п’яти скупченнях, сфотографованих телескопом «Габбл». Їхні червоні зміщення лежать у діапазоні від 0,8, що відповідає подорожі в часі на 6,9 млрд років назад, до 1,3 (8,8 млрд років). Цю групу BCG порівнювали з подібними галактиками з 19 ближчих до Землі скупчень на z ~ 0,2.

У результаті встановили, що за п’ять мільярдів років, які розділяють z = 1 і z = 0,25, BCG збільшилися в розмірах лише на 30 відсотків. Цей факт суперечить нещодавно опублікованим даним про «звичайні» еліптичні галактики, які останні вісім мільярдів років зростали дуже швидко; моделювання розвитку BCG також передбачає помітніші зміни. «Можливо, космологи пропускають якусь важливу деталь еволюції галактик, через що оцінки виявляються завищеними», — припускає учасниця дослідження Клер Берк (Claire Burke), яка представила роботу на зібранні Королівського астрономічного товариства.

Повну версію звіту буде опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society; препринт статті можна завантажити із сайту arXiv.

Підготовлено за матеріалами Королівського астрономічного товариства.

Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.