Нові дані, зібрані апаратом PAMELA, поставили під сумнів теорію походження космічних променів. Нині прискорювачами частинок космічних променів прийнято вважати залишки наднових. Під час вибуху зорі її газова оболонка розлітається, утворюючи ударну хвилю, а супутні потужні магнітні поля прискорюють протони, ядра атомів гелію та інші частинки, частина яких досягає Землі.
Строго кажучи, космічні промені — зовсім не промені, а прискорені до величезних енергій заряджені частинки, що летять у всіх напрямках; більшість із них є ядрами водню й гелію. Вважається, що їх породжують і розганяють численні наднові. Зоря помирає гучно — відбувається вибух, і її зовнішня оболонка з величезною швидкістю відлітає. Оболонка складається із заряджених частинок, які під час швидкого руху створюють потужне магнітне поле, а воно, своєю чергою, прискорює їх іще більше.
Три роки поспіль спектрометр PAMELA фіксував космічні промені, вимірював енергію частинок і сортував дані за воднем та гелієм. Ураховували частинки з енергіями від одного мільярда до 1,2 трильйона електронвольт. Хоча спочатку експеримент PAMELA був задуманий для вивчення антиречовини — ніхто й не збирався зазіхати на вже майже канонізовану теорію походження космічних променів.
Магнітне поле однаково прискорює і водень, і гелій. Тому спектри ядер водню й гелію, знайдених у космічному випромінюванні, також мають бути однаковими. Однак вони виявилися зовсім різними.
Апарат PAMELA (фото Piergiorgio Picozza)
PAMELA, який використовує як платформу російський супутник «Ресурс-ДК1», запустили 2006 року. За цей час апарат устиг накопичити дуже значний обсяг інформації про «космічні» протони та ядра гелію, і під час її оброблення вчені з Росії та Італії з’ясували, що ці дві частинки демонструють різні залежності потоку від енергії (форми спектра). Різниця невелика, і в менш якісних даних, за твердженням авторів, помітити її було б неможливо.
Якщо космічні промені справді народжуються таким чином, то атоми гелію та протони мають прискорюватися однаково, а їхній розподіл за енергіями має бути подібним. Однак зібрані детекторами PAMELA дані не узгоджуються із цим передбаченням — графіки розподілу за енергіями атомів гелію та протонів статистично значуще відрізняються.
Цей факт прямо суперечить теорії, у якій розглядається спільний механізм прискорення; можливо, фізикам доведеться шукати інші астрономічні джерела високоенергетичних частинок — наприклад, нові зорі. З іншого боку, ледь помітну розбіжність завжди можна списати на особливості спостережень. «Дані видаються статистично значущими, але говорити, що загальноприйнята модель неправильна, зарано, — заявляє співробітник Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Михайло Малков. — Є підозра, що PAMELA зареєстрував змішування космічних променів від двох різних наднових».
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):