Проєкт Міжнародної орбітальної астрофізичної обсерваторії «Радіоастрон» виходить на фінішну пряму. Радіотелескоп, запуск якого планують цього року, працюватиме спільно з глобальною наземною мережею радіотелескопів, утворюючи єдиний наземно-космічний інтерферометр. Завдання нового радіотелескопа — вивчати процеси всередині активних галактичних ядер, поблизу надмасивних чорних дір, темну матерію, будову й динаміку областей зореутворення в нашій Галактиці. Російські астрофізики вважають, що проєкт прокладе дорогу наступним проєктам дослідження далекого космосу, таким як «Спектр-Рентген-Гамма»
Гігантський телескоп "Радіоастрон" розкривається перед відправленням на орбіту. У НВО імені Лавочкіна завершують випробування, перевіряють роботу всіх систем апарата. У космосі ця рукотворна квітка розпуститься за тридцять хвилин — уже за кілька місяців.
"Синхронно починають розкриватися всі 27 пелюсток. Усередині є єдиний механізм, який обертається й через систему тяг повертає ці пелюстки", — розповідає головний конструктор супутників серії "Спектр" Володимир Бабишкін.
Супутник "Спектр-Р" із телескопом "Радіоастрон" буде готовий до відправлення на космодром Байконур у травні. Цей космічний апарат називають чи не найскладнішим з усіх, які коли-небудь створювали в нашій країні.
"Правильно укласти ці пелюстки, синхронно їх розкрити — механізм розкриття надзвичайно тонкий. Це означає забезпечити їхнє розкриття та фіксацію відповідно до заданих вимог, забезпечити дуже високу точність збереження форми параболоїда, який утворюють ці пелюстки", — каже Володимир Бабишкін.
Діаметр телескопа — 10 метрів. Для Землі — нічого особливого, по всьому світу є телескопи значно більшого діаметра. Однак наземних засобів уже бракує, щоб зазирнути в найвіддаленіші куточки Всесвіту. Потрібна єдина система: телескопи в космосі й на Землі дивляться на певний об’єкт і утворюють один величезний телескоп. Це — космічний інтерферометр. Що вища орбіта супутника, то більший діаметр цього уявного телескопа. У "Радіоастрона" буде діаметр — 350 тисяч кілометрів, відстань майже до Місяця.
"Уперше з’явиться можливість отримати детальне зображення, побачити в найдрібніших подробицях ті об’єкти, які зараз ми бачимо просто як джерела радіосигналу, не знаючи їхньої форми й не маючи уявлення, що відбувається в центральних областях", — пояснює керівник Астрокосмічного центру ФІАН, академік РАН Микола Кардашев.
"Ми очікуємо вперше отримати можливість дослідити область, де формуються одні з найенергійніших, найпотужніших космічних об’єктів, зрозуміти, як відбувається це формування. Підійти дуже близько до надмасивних чорних дір — об’єктів, маса яких настільки велика, що навіть світло звідти не може вийти. Багато хто досі вважає їх загадковими, не вірить...", — пояснює старший науковий співробітник АКЦ ФІАН Юрій Ковальов.
Зазирнути в "чорні діри" теоретично неможливо навіть за допомогою такої грізної зброї, як "Радіоастрон". Але можна докладно вивчити їхню поверхню. Учені припускають, що в центрі галактики Діва А – чорна діра. Її маса в мільярди разів більша за масу Сонця. На знімках оптичного телескопа "Габбл", яким пишається вся Америка, цей струмінь – лише яскрава точка.
Таке зображення, але вже детальніше, зробили наші астрономи за допомогою системи наземних радіотелескопів. А ось "Радіоастрон" дасть змогу проникнути в самий центр.
"Його високоеліптична орбіта до 35000 кілометрів [число в оригіналі потребує уточнення] дасть нам змогу поліпшити роздільну здатність іще приблизно в 10-50 разів", — переконаний Юрій Ковальов.
"Габбл" дає змогу досліджувати дуже далекі об’єкти, але кутова роздільна здатність і деталізація зображення не дуже високі. Можливо, ми матимемо зображення, яке в сотні тисяч разів краще за зображення "Габбла", — каже Микола Кардашев.
Науковий керівник проєкту, астрофізик Микола Кардашев, мрійливо розповідає про неймовірні перспективи: дослідження таємничих "кротовин" – імовірно, це переходи в інші простори та з однієї частини Всесвіту — в іншу.
Вивчати ці кротовини й не лише їх будуть астрономи по всьому світу – проєкт міжнародний. Залучать наземні телескопи в Росії, Україні, Європі, США, Австралії. Щоб безперервно стежити за орбітою супутника, у трьох точках планети працюватимуть наземні станції керування та збирання інформації. Головна з них — у Пущині. Тут розташована найстаріша радіоастрономічна обсерваторія ФІАН.
"Сучасна радіоастрономія дає змогу досліджувати дуже віддалені об’єкти Галактики або скупчення галактик, які утворилися мільярди років тому. Приймаючи випромінювання від цих об’єктів, ми можемо судити про те, що було на ранніх стадіях виникнення Всесвіту", — каже заступник директора Пущинської радіоастрономічної обсерваторії АКЦ ФІАН Ігор Чашей.
В Астрофізичному центрі ФІАН уже готові приймати знімки з нашої та далеких галактик. Їх обробляють за найскладнішими математичними алгоритмами за допомогою суперкомп’ютера.
"Ось із того, що на сленгу радіоастрономів називається "брудна карта", виходить така чиста карта, красива – чітке зображення, на якому параметри всіх цих струменів, ядер чорних дір уже мають фізичний сенс. Астрофізики вже можуть із ними працювати, висувати свої теорії", — розповідає завідувач відділу оброблення астрофізичних спостережень АКЦ ФІАН Сергій Лихачов.
Перші дані з галактики Діва А, що розташована на відстані 50 мільйонів світлових років, планують отримати цього року, оголошеного Роком російської космонавтики.
"Якщо запуск відбудеться, як зараз очікується, у червні, то до кінця року вже буде перший результат. Уже намічено перші джерела, які досліджуватимуть, і вони дадуть дуже важливий, цікавий результат", — упевнений Микола Кардашев.
До цього результату конструктори, інженери та вчені йшли довгі роки. Завершення проєкту затягнулося. Проте за цей час удалося його вдосконалити й довести розпочате до кінця.
"Тут дуже багато людей, які витратили приблизно третину життя на цей проєкт. І нам, звісно, хотілося б, щоб запуск та все інше пройшли успішно й ми нарешті змогли отримати перший результат", — каже головний конструктор АКЦ ФІАН Валерій Васильков.
Мрії про космос рухають астрофізиків уперед. У планах на майбутнє — запустити апарат "Міліметрон" уже за Місяць — на орбіту навколо так званої точки Лагранжа Л2, що розташована за півтора мільйона кілометрів від Землі.
"Беручи до уваги нові концепції космології щодо темної матерії та темної енергії, я думаю, що сучасна астрофізика перебуває на порозі революції, — каже Сергій Лихачов. — Думаю, що в найближчі 10-15 років зміниться наше розуміння Всесвіту. І, безумовно, такі місії, як "Радіоастрон" і майбутня місія "Міліметрон", запланована на 2018 рік, саме й підштовхують астрофізику до таких революційних змін".
Знайти межі Всесвіту або дізнатися, що їх не існує, перелічити галактики, розкрити таємницю чорних дір — багато загадок, над якими билися вчені кількох поколінь, невдовзі можуть бути розгадані.
За матеріалами Вести.Ru
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):