Астрономи з Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech), Університету штату Іллінойс в Урбана-Шампейн (UIUC) і Гавайського університету (UH) виявили 16 зв’язаних пар надмасивних чорних дір у галактиках, що зливаються. Відкриття, зроблене на основі спостережень в обсерваторії WM Keck на Мауна-Кеа, Гаваї, представлено в Сіетлі 12 січня на засіданні Американського астрономічного товариства й подано до публікації в Astrophysical Journal.
Одна з нещодавно виявлених пар чорних дір. Ліворуч — зображення зі Sloan Digital Sky Survey, на якому видно лише один об’єкт. Зображення праворуч отримане телескопом Кек із використанням адаптивної оптики, що дає змогу розрізнити два активні галактичні ядра, які живляться від масивних чорних дір. (Зображення надане Каліфорнійським інститутом)
Чорні діри в цих парах, які також називають подвійними системами, розташовані в сотні, а деякі й у тисячі разів ближче одна до одної, ніж більшість спостережуваних раніше.
Правильне розуміння цих процесів дасть астрономам змогу поглибити знання про еволюцію Всесвіту. Хоча кілька так само близьких пар помічали раніше, це найбільша сукупність таких об’єктів, виявлених у результаті систематичного пошуку.
«Це дуже добре підтверджує теоретичні передбачення», — каже С. Джордж Джорґовскі, професор астрономії, який представить результати на конференції. «Ці тісні пари — відсутня ланка між широкими подвійними системами, які спостерігали раніше, та парами чорних дір, що зливаються на ще менших відстанях, ніж ми могли бачити досі».
У міру розвитку Всесвіту галактики стикалися та зливалися в більші. Майже кожна — а можливо, й усі — із цих великих галактик містить у центрі гігантську чорну діру з масою в мільйони або навіть мільярди разів більшою за масу Сонця. Речовина, наприклад міжзоряний газ, що потрапляє в чорну діру, дає достатньо енергії, щоб затьмарити галактики зі ста мільярдів зір. Квазари є найяскравішими й найвіддаленішими галактиками, у центрі яких міститься активне галактичне ядро у формі чорної діри. Величезне виділення енергії активними галактичними ядрами може впливати на еволюцію самих галактик.
Коли галактики зливаються, зливаються також їхні ядра із чорними дірами в центрі, створюючи ще масивніші чорні діри в ядрі новоутвореної галактики. Очікується, що такі зіткнення породжують сплески гравітаційних хвиль, яких досі не виявили. Дотепер астрономи зазвичай спостерігали лише подвійні квазари, які переважно розділяють сотні тисяч світлових років.
«Якщо наше розуміння формування структури Всесвіту правильне, то мають існувати ще тісніші пари активних ядер», — додає Адам Маєрс, науковий співробітник UIUC і один зі співавторів. «Однак їх складно побачити в типових умовах із поверхні Землі».
Розв’язок полягає у використанні Laser Guide Star Adaptive Optics — технології, яка дає змогу астрономам усунути атмосферне розмиття й зробити зображення таким чітким, ніби його отримали в космосі. Одну таку систему встановлено на 10-метровому телескопі Кек в обсерваторії на Мауна-Кеа.
За допомогою адаптивної оптики на телескопі Кек астрономи, спостерігаючи близькі пари ядер галактик, змогли розрізнити 16 подвійних систем із 50 спостережуваних. «Пари, які ми бачимо, розділяють лише кілька тисяч світлових років — і, ймовірно, можна знайти ще багато інших», — каже Хай Фу з Каліфорнійського технологічного інституту.
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):