Європейські астрономи оцінили вміст первинного літію у Всесвіті, використовуючи дані спектроскопічних спостережень великих зір на пізній стадії еволюції.
p>Троє астрономів з Італії, Великої Британії та Франції оцінили вміст первинного літію (що утворився під час нуклеосинтезу за Великого вибуху) у Всесвіті, використовуючи результати спостережень зір-гігантів.Загальноприйнята модель нуклеосинтезу, як ми вже , ґрунтується на фізиці Стандартної моделі. Для розрахунків потрібен, по суті, один вхідний параметр — відношення кількості баріонів nB до кількості фотонів nγ, яке зазвичай подають у вигляді η10 = 1010nB/nγ. Якщо, спираючись на останні дані із супутника , прийняти η10 = 6,190 ± 0,145, то результат обчислень майже ідеально відповідатиме експериментальним даним щодо дейтерію, 4He та 3He.
Літій, однак, вибивається із загальної картини: теоретичні розрахунки дають приблизно втричі вищий первинний вміст ізотопу 7Li, ніж експерименти. У спеціальній літературі цю невідповідність називають «проблемою літію», і знайти її переконливе розв’язання поки що нікому не вдалося.
Тут слід сказати, що на практиці літій виявляють за лініями поглинання в атмосферах зір. Для спостережень традиційно вибирають «старі» зорі-карлики з невисокою (відносною концентрацією елементів, важчих за гелій) — світила . Зі зниженням металічності вимірюваний відносний вміст літію-7 падає, але на певному етапі стабілізується, виходячи на . Значення, нижче яких поширеність 7Li вже не опускається, і приймають за первинні.
Габблом» (ілюстрація НАСА / ESA, Hubble Heritage Team)." />| Ядро кулястого скупчення NGC 6397, зняте «» (ілюстрація НАСА / ESA, Hubble Heritage Team). |
Європейські астрономи спробували заново визначити вміст первинного літію, розглянувши спектри великих зір, які перебувають на пізній стадії своєї еволюції та вийшли на . Той факт, що в зір-гігантів спостерігається власне «літієве плато», встановили кілька років тому, але методику його використання для оцінювання поширеності первинного Li фахівці лише тепер.
Дані для дослідження, що стосуються 17 світил із гало Галактики, а також кількох десятків зір, які належать кулястим скупченням , та , автори взяли з архівів. Обробка спектрів дала очікуваний результат, цілком відповідний тому, що було знайдено під час спостережень зір-карликів. Інакше кажучи, «проблема літію» нікуди не зникла, і сподіватися на її швидке розв’язання немає сенсу.
Підготовлено за матеріалами .
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):