Співробітники команди космічної мікрохвильової обсерваторії Planck, яка працює за 1,5 млн км від Землі, розповіли про перші результати вивчення холодних галактик та успіхи в дослідженні реліктового випромінювання. Побачити нові об’єкти вдалося завдяки можливості очистити зображення від фону, який створює взаємодія частинок міжзоряного пилу з атомами та випромінюванням.
Європейські вчені представили перші результати, отримані космічною мікрохвильовою обсерваторією Planck, зокрема дані про «холодні галактики», яких раніше не було видно за завісою міжзоряного пилу.
Європейська космічна обсерваторія Planck, що працює в міліметровому та субміліметровому діапазонах, розпочала свій шлях у травні 2009 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Її головним завданням було до 2012 року кілька разів просканувати всю небесну сферу в цьому діапазоні й отримати нову, значно повнішу картину реліктового випромінювання — «відлуння» Великого вибуху. Перший «сеанс сканування» Planck завершив у липні 2010 року, а тепер, у вівторок, учені представили на пресконференції в Парижі результати ретельнішого вивчення отриманої «картини».
Зображення ділянки неба, отримане космічним телескопом «Планк».
Зокрема, телескоп виявив невидиму в інших діапазонах популяцію галактик, які ми бачимо такими, якими вони були мільярди років тому. Темп формування зір у цих галактиках у 10–1000 разів вищий, ніж у нашій Галактиці. Досліджень цієї популяції раніше не проводили в такому діапазоні довжин хвиль.
Крім того, Planck дав ученим змогу стати глядачами «першого акту» історії Всесвіту — формування перших великомасштабних структур, у яких згодом народилися галактики. Ці структури видно завдяки космічному мікрохвильовому фону, що виник через 380 тисяч років після Великого вибуху, коли Всесвіт почав охолоджуватися. Однак, щоб скласти перший реєстр точкових джерел мікрохвильового випромінювання, помічених Planck, ученим довелося докласти чимало зусиль — очистити зображення від «забруднювального» фону.
Їм удалося з’ясувати, що цей фон пов’язаний із «пиловими» регіонами Галактики й виникає внаслідок зіткнень частинок пилу (кілька десятків мільярдів разів за секунду) зі швидкими атомами та ультрафіолетовим випромінюванням. Це допомогло вченим зняти мікрохвильовий туман і розгледіти дрібніші деталі на карті Всесвіту. Зокрема, Planck зміг виявити 189 скупчень галактик, серед яких 20 раніше невідомих.
У ході подальшої роботи телескоп зможе виявити наймасивніші скупчення галактик, що дасть ученим змогу зрозуміти, наскільки швидко розширюється Всесвіт і скільки матерії він містить. Planck працює у стійкій точці Лагранжа L2.
Це одна з п’яти точок, у яких будь-яке мале тіло може рухатися навколо Сонця разом із Землею, майже не змінюючи свого положення відносно зорі та планети.
З погляду астрономічних спостережень точка L2 майже ідеальна. Вона розташована за 1,5 мільйона кілометрів у бік, протилежний Сонцю, тож три основні перешкоди для спостережень — Земля, Місяць і Сонце — весь час перебуватимуть з одного боку, закрити який нескладно. Крім того, тут дуже стабільний температурний режим: супутники ніколи не заходять у тінь Землі. Поблизу L2 працював «попередник» Planck — космічний апарат WMAP, який склав найдокладнішу на сьогодні карту реліктового випромінювання. До наукових здобутків зонда за дев’ять років роботи належить, наприклад, визначення точного віку Всесвіту. WMAP, запущений у червні 2001 року, змінив зонд COBE (Cosmic Background Explorer) на «посту» дослідника космічного мікрохвильового випромінювання (CMBR), яке виникло лише через 380 тисяч років після Великого вибуху. WMAP, що складав карти неба в мікрохвильовому діапазоні, виконав останні наукові операції 20 серпня 2010 року. 8 вересня зонд залишив робочу орбіту й «припаркувався» на новій кінцевій орбіті навколо Сонця. Серед головних досягнень зонда, зокрема, найточніше на сьогодні вимірювання віку
Всесвіту, за яке WMAP потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Ученим удалося з точністю до 1%, або приблизно 120 мільйонів років, установити, що Всесвіт виник 13,75 мільярда років тому. Крім того, саме за інформацією з WMAP астрономи оцінили «склад» Всесвіту: вимірювання показали, що на «звичайну», баріонну, матерію припадає лише 4,6% його маси. Ще 23% становить темна матерія, а майже три чверті всієї маси Всесвіту, 72%, — темна енергія; їх не можна безпосередньо спостерігати сучасними засобами, але можна оцінювати опосередковано за гравітаційним впливом на видимі об’єкти.
На зображеннях, складених за даними WMAP, учені вперше побачили так звану «холодну пляму» — досить велику ділянку неба в районі сузір’я Ерідана, температура випромінювання в якій нижча за середню. За різними гіпотезами, таємнича «холодна пляма» може бути слідом величезного войду (області Всесвіту, у якій немає зір і галактик) або просто артефактом аналізу.
Спостереження зонда також підтримують гіпотезу швидкого розширення Всесвіту в першу трильйонну частку секунди його існування. Як зазначено в повідомленні NASA, вони дають змогу виключити одні сценарії цього процесу та свідчать на користь інших.За відносно недовгий час роботи у відкритому космосі Planck уже зміг отримати низку важливих наукових результатів. Перші зображення він передав на Землю у вересні 2009 року.
Потім йому вдалося сфотографувати хмари над площиною Галактики та скласти першу повномасштабну карту неба.
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):