НовинаЗ архіву

Великий адронний колайдер знову звузив «пастку» для бозона Гіґґса

Опубліковано: Редактор: Den
Зміст матеріалу
  1. Поле Гіґґса не діє як в’язка рідина
Зручне читання

Фізики, які працюють на Великому адронному колайдері, оприлюднили нові дані про результати пошуку бозона Гіґґса: вчені знову звузили діапазон мас, у якому може «ховатися» невловима частинка. Згідно з цими даними, бозон Гіґґса (якщо він існує) може мати масу від 114 до 141 гігаелектронвольта.

Бозон Гіґґса — останній відсутній елемент сучасної теорії елементарних частинок, так званої Стандартної моделі. Ця гіпотетична частинка відповідає за маси всіх інших елементарних частинок. Однак теорія не дає змоги точно встановити масу бозона Гіґґса. Фізики розраховують, що знайти частинку (або переконатися в тому, що її не існує) допоможуть експерименти на Великому адронному колайдері (ВАК).

П. Гіґґс найбільш відомий тим, що в 1960-х роках запропонував механізм спонтанного порушення електрослабкої симетрії, який пояснює походження маси елементарних частинок, зокрема мас векторних W- і Z-бозонів. Механізм, який нині носить його ім’я, передбачає існування нової частинки — бозона Гіґґса. Хоча цю частинку поки що не відкрито експериментально, спільнота фізиків вважає механізм Гіґґса одним з основних компонентів Стандартної моделі. П. Гіґґс придумав механізм Гіґґса під час гірської прогулянки в околицях Единбурга і, повернувшись до лабораторії, заявив, що в нього виникла «грандіозна ідея».
П. Гіґґс найбільш відомий тим, що в 1960-х роках запропонував механізм спонтанного порушення електрослабкої симетрії, який пояснює походження маси елементарних частинок, зокрема мас векторних W- і Z-бозонів. Механізм, що нині носить його ім'я, передбачає існування нової частинки — бозона Гіґґса. Хоча цю частинку поки що не відкрито експериментально, фізична спільнота вважає механізм Гіґґса одним з основних компонентів Стандартної моделі. П. Гіґґс вигадав механізм Гіґґса під час гірської прогулянки в районі Единбурга й, повернувшись до лабораторії, заявив, що в нього виникла «грандіозна ідея».

Учені зараз розглядають дві можливості існування бозона Гіґґса: «легкого», з масою від 135 до 200 гігаелектронвольтів, поділених на квадрат швидкості світла (ГеВ/c2), і «важкого», з масою 200 ГеВ/c2 або більше. Фізики часто вимірюють маси частинок в одиницях енергії — електронвольтах — на основі знаменитої формули Ейнштейна, E=mc2. При цьому 100 ГеВ/c2 приблизно в 107 разів більше за масу протона.

Діапазон мас, у якому виключено існування бозона Гіґґса

Бозон Гіґґса — гіпотетична масивна безспінова частинка, квант відповідного (гіґґсівського) поля, яке виникає в теоретичних моделях зі спонтанним порушенням симетрії (зокрема й у Стандартній моделі) та відповідає за виникнення мас в елементарних частинок.
Стандартна модель передбачає, що існує ще одне поле, практично невіддільне від порожнього простору. Його прийнято називати полем Гіґґса.
Вважається, що весь простір заповнений цим полем і що частинки набувають маси через взаємодію з ним. Ті з них, які сильно взаємодіють із полем Гіґґса, є важкими частинками, а ті, що взаємодіють слабко, — легкими. Цей ефект аналогічний ефекту руху тіла у в'язкій рідині, коли воно через взаємодію з рідиною набуває додаткової ефективної маси. Ще один приклад — електрон у кристалі. Через електромагнітну взаємодію з атомами кристалічної ґратки електрон набуває ефективної маси, відмінної від маси вільного електрона.
Одна з найважливіших задач сучасної фізики — виявлення гіґґсівських частинок і вивчення їхніх властивостей. Існування бозонів Гіґґса надзвичайно важливе для фізики елементарних частинок. Згідно із сучасними теоретичними уявленнями, гіґґсівські бозони безпосередньо пов'язані з концепцією походження мас елементарних частинок — фундаментальним питанням фізики. Прикметно, що це питання не порушували до появи Стандартної моделі.
З огляду на корпускулярно-хвильовий дуалізм полю Гіґґса має відповідати щонайменше одна частинка — квант цього поля, яку називають частинкою Гіґґса або гіґґсівським бозоном. Вважається, що бозон Гіґґса має нульовий спін. Експериментальне спостереження бозона Гіґґса було б одним із найбільших наукових відкриттів XXI століття.

Експерименти на електрон-позитронному колайдері LEP у 1980-ті роки дали змогу виключити діапазон мас менш ніж 114 ГеВ. Подальші експерименти вказували, що частинка Гіґґса може мати масу в інтервалі від 114 до 185 гігаелектронвольтів.

Улітку 2010 року фізики з Національної лабораторії імені Фермі, які проводили експерименти на тепер уже закритому колайдері Теватрон, виключили можливість існування бозона Гіґґса в інтервалі мас від 158 до 175 гігаелектронвольтів, а перед тим, у листопаді 2009 року, «закрили» інтервал від 163 до 166 гігаелектронвольтів.

На конференції HCP2011 у Парижі вчені представили нові результати, отримані під час аналізу даних, зібраних двома головними детекторами Великого адронного колайдера — CMS і ATLAS. Фізики дослідили область від 110 до 600 ГеВ/c2 у пошуках можливих слідів розпаду бозона Гіґґса, який може розпадатися на гамма-кванти, W- або Z-бозони та деякі інші частинки.

Учені розглянули обсяг даних, що відповідає накопиченій світності (обсягу даних про зіткнення) від 1 до 2,3 оберненого фемтобарна за зіткнень протонів з енергією 7 тераелектронвольтів. До кінця жовтня колайдер набрав уже 5 обернених фемтобарнів, але опрацювання цих даних потребуватиме значного часу — як очікується, нові дані можуть бути представлені взимку 2012 року.

У доповіді вчені заявили, що дані колайдера з 95%-ним рівнем достовірності виключили можливість існування бозона Гіґґса в інтервалі мас від 141 до 476 ГеВ/c2. При цьому область від 146 до 443 ГеВ/c2 виключена з рівнем достовірності 99%, за винятком вузьких областей поблизу 220 і 320 ГеВ/c2.

Отже, найімовірніше, маса Гіґґса лежить в інтервалі від 114 до 141 ГеВ/c2.

Очікується, що влітку 2012 року фізики, які працювали на закритому колайдері Теватрон, представлять нові результати, отримані під час аналізу обсягу даних, що відповідає накопиченій світності 10 обернених фемтобарнів.

Коментарі (6):

Kefaliy  •  29 Ноября 2011, 14:11
Границы поиска бозона Хиггса сузились как никогда – команды детекторов коллайдера подготовили доклад, в котором ученые заявляют, что к середине, максимум, к концу декабря ситуация окончательно прояснится.
Либо бозон Хиггса будет найден, либо придется признать, что его не существует в природе. Бозон Хиггса, чье существование предположил и просчитал британский физик-теоретик Питер Хиггс, остался единственной элементарной частицей, чье существование предусмотрено стандартной моделью Вселенной, но до сих пор не обнаружено. Эта частица играет в модели столь важную роль, что ее называют частицей Бога – без нее рушится объединение двух фундаментальных взаимодействий – электромагнитного и слабого, и становится абсолютно непонятным и невозможным существование массы, как физического явления.
Chesterfid  •  3 Декабря 2011, 19:01
На вопрос о том, что произойдет, если бозон Хиггса, который "отвечает" за массу элементарных частиц, все же не существует, генеральный директор ЦЕРН высказался в том плане, что последнее слово в споре по этому поводу можно будет сказать лишь тогда, когда "будет обнаружен какой-то другой механизм, который выполняет ту функцию, которую сейчас приписывают бозону Хиггса". "Есть много других теорий, - добавил он, - однако в них есть пробелы и они недостаточно разработаны".
На просьбу разъяснить популярно, что же такое Большой адронный коллайдер /БАК/ - крупнейший в мире ускоритель заряженных частиц, действующий в ЦЕРН, Рольф-Дитер Хейер сравнил этот уникальный научный комплекс с супер- микроскопом, позволяющим глубоко заглянуть в структуру материи. "Имея такие возможности, можно наблюдать процессы, происходившие вскоре после Большого Взрыва, породившего нашу Вселенную, - пояснил он. - Одна из основных целей строительства БАК как раз и состоит в том, чтобы обнаружить бозон Хиггса - так называемую "Божью частицу", благодаря которой другие частицы обрели массу".
Postupalka  •  6 Декабря 2011, 21:02
По своей природе хиггсовский бозон должен быть связан со всеми массивными фундаментальными частицами, причем чем больше масса частиц, тем сильнее он с ними связан. Это значит, что распадаться хиггсовский бозон предпочитает на самые тяжелые пары частица-античастица, которые еще доступны по закону сохранения энергии. Кроме того, за счет петель виртуальных частиц, хиггсовский бозон оказывается связан и с безмассовыми частицами — фотонами и глюонами.
Potomuchto  •  10 Декабря 2011, 13:11
Чтобы объяснить возникновение масс лептонов и кварков, а также переносчиков слабого взаимодействия W, Z - бозонов, нужны дополнительные частицы, которые называются бозонами Хиггса. Теория электрослабого взаимодействия требует существования одного электрически нейтрального бозона Хиггса (H), но не исключено, что их может быть и больше. Открытие бозона Хиггса является одной из основных задач экспериментов на коллайдере LHC. Его очень непросто обнаружить по двум причинам: во первых он слабо связан с лептонами и кварками, по причине чего редко рождается при столкновениях пучков частиц на ускорителях; во вторых масса бозона Хиггса неизвестна (в том смысле, что ее не удалось предсказать теоретически), поэтому приходится моделировать его рождение при всевозможных значениях массы, что существенно сложнее, чем искать бозон Хиггса с определенным значением массы.
Вместе с тем экспериментальное наблюдение бозона Хиггса и измерение его характеристик будет иметь огромное значение для современной физики.
VimanaPro  •  16 Декабря 2011, 1:18

Диапазон сузился до 115-150,  но спонсоры ещё не оценили

всю трагикомичность сложившейся ситуации.

Очень печально сознавать, что это может привести к

сворачиванию финансирования фундаментальных исследований.

http://press.web.cern.ch/press/PressReleases/Releases2011/PR25.11E.html

VimanaPro  •  16 Декабря 2011, 1:23

Прошу прощения за описку ( в диапазоне ожидаемых значений ).

116-130/115-127

Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.