Спостереження космічної рентгенівської обсерваторії «Чандра» виявили пару масивних чорних дір, розділених лише 490 світловими роками, у сейфертівській галактиці NGC 3393, яка розташована за 160 млн світлових років від Землі.
У спіральній (із яскравим зореподібним ядром і широкими спектральними лініями випромінювання) галактиці , розташованій за 160 млн світлових років від Землі, знайдено пару активних чорних дір.
Сам факт виявлення дуету чорних дір астрономів не дивує: їм відомо, що досить часті злиття спіральних галактик із порівнянними масами приводять до утворення галактик із подвійними активними ядрами, інтенсивним зореутворенням і невпорядкованою структурою. Деякі приклади таких об’єктів — скажімо, із двома ядрами, розділеними 2 600 світловими роками, або Mrk 463, відстань між ядрами якої оцінюється в 13 000 світлових років, — вивчені дуже добре.
Ще частіше мають траплятися результати злиття великих галактик із їхніми меншими компаньйонами, яке також створює пари активних чорних дір. На жаль, ці процеси практично ніяк не впливають на структуру спіральних галактик, що утворюються в результаті та зберігають цілком звичайний вигляд. «Якби NGC 3393 була віддалена більше, ми ніколи не змогли б відокремити випромінювання однієї її чорної діри від випромінювання іншої й не розкрили б складну історію еволюції галактики», — говорить керівник дослідження Пепі Фаббіано (Pepi Fabbiano) з .
| Знімок спіральної галактики NGC 3993 [позначення галактики в підписі відрізняється від основного тексту], на якому синім виділено рентгенівські дані «Чандри», а жовтим — оптичну інформацію з «». У правому верхньому куті показано фотографію центральної області NGC 3993. Видно, що в центрі галактики виділяються два піки високоенергетичного рентгенівського випромінювання, які відповідають двом активним чорним дірам. (Ілюстрація НАСА / CXC / SAO / G. Fabbiano et al. / STScI.) |
Справді, до цього моменту астрономи були впевнені, що в центрі NGC 3393 розташована одна надмасивна чорна діра. Виправити помилку допомогли тривалі спостереження, виконані космічною рентгенівською обсерваторією «», яка виділила два джерела випромінювання в NGC 3393, розділені 490 світловими роками. Щоб підтвердити нові дані, очевидно, необхідно оцінити маси обох чорних дір (одна має бути набагато важчою за іншу, яка спочатку належала галактиці скромних розмірів), але зробити це авторам поки не вдалося.
Варто зауважити, що аналогічне відкриття на значно більшій відстані від Землі, приблизно рівній 2 млрд світлових років, нещодавно співробітники та , які спостерігали галактику SDSS J171544.05+600835.7. Вона також не має видимих слідів злиття, а рентгенівські джерела — найімовірніше, надмасивні чорні діри — у ній віддалені одне від одного на 6 500 світлових років.
Повну версію статті, підготовленої Фаббіано з колегами, опубліковано в журналі .
Підготовлено за матеріалами .
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):