Професор Мічиганського університету (США) Майкл Лонго (Michael Longo) з’ясував, що галактики з правим і лівим закручуванням спіральних рукавів можуть бути нерівномірно розподілені у Всесвіті.
Згідно з , який лежить в основі більшості теоретичних моделей, Всесвіт на космічних масштабах має виглядати однорідним та ізотропним. Приклад порушення цього принципу на рівні елементарних частинок ученим добре відомий: ще в 1957 році було встановлено, що (парність щодо операції дзеркального відбиття) не зберігається у слабких взаємодіях. Аналогічне порушення на молекулярних масштабах — переважання лівих ізомерів амінокислот у біологічних організмах — також виявили досить давно.
Спіральні галактики, які можуть мати праве (R) і ліве (L) закручування рукавів, зручно використовувати для перевірки космологічного принципу. Надійним свідченням порушення симетрії стала б поява диполя — надлишку R-галактик у певній області неба та відповідного дефіциту спіральних галактик із таким закручуванням на протилежній ділянці простору.
Дані для дослідження американський фізик узяв із каталогу (SDSS), вибравши близько 200 000 зображень галактик на червоному зміщенні z, що не перевищує 0,085. Ці знімки переглядала група з п’яти осіб, яка мала точно визначити напрямок закручування спіральних рукавів або вказати, що встановити його не вдалося. У результаті отримали масив із 15 158 галактик із присвоєним їм позначенням «R» або «L».
| Гіпотетичний Всесвіт, у якому всі галактики мають однакове закручування рукавів. Праворуч показано спіральні галактики з каталогу SDSS: угорі — з правим закручуванням, унизу — з лівим. (Ілюстрація з журналу Physics Letters B.) |
Шуканий диполь автор виділив, побудувавши діаграму, на якій позначено асиметрію А = (R – L)/(R + L), обчислену для різних областей простору, розбитого на сегменти за α (однією з координат екваторіальної системи) та значенням z. Легко помітити, що в області 180˚ < α < 240˚ спостерігається дефіцит R-галактик (величина А від’ємна), а в протилежній частині півсфери таких галактик помітно більше. Найімовірніше, вісь диполя спрямована до точки з координатами (α, δ) = (217˚, 32˚), де δ — . Імовірність того, що спіральні галактики зайняли таке положення випадково, становить лише 7,9•10–4.
Щоб перевірити ці результати, потрібно провести ретельніший і масштабніший огляд спіральних галактик, які розташовані в Південній галактичній півсфері та недостатньо представлені в каталозі SDSS.
| Від’ємні значення величини А, розрахованої для тридцятиградусних секторів прямого піднесення й окремих комірок «товщиною» z = 0,01, на цій діаграмі позначено синім, додатні — червоним. Великим шрифтом виділено середні значення А для секторів, а в дужках указано кількість спіральних галактик, що потрапили до того чи іншого сектора. Синя стрілка вказує на Північний полюс Галактики, а ліва частина діаграми приблизно відповідає Північній галактичній півсфері. (Ілюстрація з журналу Physics Letters B.) |
Повну версію звіту опубліковано в журналі ; препринт статті можна завантажити .
Підготовлено за матеріалами .
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):