Наднові є джерелами космічного пилу

Інфрачервоний космічний телескоп «Гершель» виявив величезні запаси пилу під час спостереження залишку наднової SN 1987A. Тверді пилові частинки, що містять вуглець, кремній, залізо та інші важкі елементи, становлять зовсім невелику частину загальної маси речовини галактик, проте відіграють важливу роль у формуванні зір і планетних систем.

Як показало вивчення віддалених галактик, пил з’явився невдовзі після Великого вибуху, коли старих червоних гігантів, яких вважають основними його «постачальниками», ще не було. Астрономи давно припускали, що джерелами пилу могли стати спалахи перших наднових, але цій гіпотезі явно бракувало експериментальних свідчень.

Наднову SN 1987A помітили 24 роки тому у Великій Магеллановій Хмарі, карликовій галактиці — супутниці Чумацького Шляху. «Цікаво, що найважливіші експериментальні дані ми зібрали, досліджуючи галактику, розташовану лише за 160 000 світлових років від Землі, — зауважує керівниця роботи Мікако Мацуура (Mikako Matsuura) з Університетського коледжу Лондона. — Близькість SN 1987A дає змогу розглянути її в усіх деталях».

Габблом» (ілюстрація ESA / Herschel / PACS / SPIRE / НАСА-JPL / Caltech / UCL / STScI / Hubble Heritage Team)." />

Залишок SN 1987A на знімках, зроблених «Гершелем» (ліворуч) і «Габблом» (ілюстрація ESA / Herschel / PACS / SPIRE / НАСА-JPL / Caltech / UCL / STScI / Hubble Heritage Team).

Спостереження залишку SN 1987A, виконане раніше космічною обсерваторією «Спітцер», виявило лише незначну кількість «теплого» пилу. «Гершелю», який вивчав наднову на бі́льших довжинах хвиль у трьох діапазонах із центрами на 100, 160 та 250 мкм, відкрився «холодний» пил із температурою 16–23 К, причому його загальну масу автори оцінили в 0,4–0,7 сонячної. «Оскільки “Гершель” запустили лише у 2009-му, а жодної обсерваторії, порівнянної з ним за можливостями, за останні 20 років не з’явилося, ми не можемо встановити, коли саме утворився “холодний” пил, — говорить пані Мацуура. — Утім, це не надто важливо. Навіть якщо наднова створювала значний запас пилових частинок, за масою порівнянний із Сонцем, протягом усіх двадцяти чотирьох років, астрономи вважатимуть цей проміжок часу мізерно коротким».

Залишається додати, що попередником SN 1987A був блакитний надгігант масою 18–20 сонячних. Зі збільшенням розміру зорі, що вибухає, кількість створюваного нею пилу, імовірно, зростає.

Спектри, отримані «Спітцером» і «Гершелем» (ілюстрація ESA / НАСА-JPL / UCL / STScI).

Повну версію звіту опубліковано в журналі Science.

Підготовлено за матеріалами Європейського космічного агентства.

Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.