Група данських, шведських та українських астрономів повторно проаналізувала архівні спектроскопічні дані й з’ясувала, що вміст металів (елементів, важчих за гелій) у галактиці ESO 546-G34 має одне з найнижчих значень у місцевому Всесвіті.
Нагадаємо, що в астрофізиці металічність — це відношення сукупного вмісту елементів, важчих за гелій, до вмісту водню.ESO 546-G34 належить до галактик (low surface brightness, LSB). Багато тьмяних об’єктів цього типу класифікують як карликові галактики, у яких бі́льша частина баріонної матерії припадає на нейтральний газоподібний водень, а не на речовину зір. Проте фахівцям відомі й приклади гігантських LSB-галактик, а також LSB-галактики, що вже проеволюціонували й мають відносно високу концентрацію металів.
IC 10, одна з добре вивчених близьких до нас LSB-галактик (ілюстрація Adam Block / NOAO / AURA / NSF)." />| , одна з добре вивчених близьких до нас LSB-галактик (ілюстрація Adam Block / NOAO / AURA / NSF). |
У новій роботі розглядали дані щодо 23 (областей іонізованого водню) у 12 LSB-галактиках, зібрані в минулому столітті, а також результати на «», представлені у 2006 році. Карликова ESO 546-G34, яка потрапила до цієї вибірки, розташована поряд із нами, на червоному зміщенні z ~ 0,005, і дещо нагадує . Загальну масу баріонної матерії в ній оцінюють у 1,1•109 сонячної.
Коли в галактиках народжуються зорі, продукти цього процесу (наприклад, від спалахів наднових або внаслідок зоряного вітру) збагачують міжзоряний газ важкими елементами, тобто змінюють металічність матеріалу, який згодом іде на створення нових зір5. Попри відсутність конкретних спостережних підтверджень цього процесу, співвідношення вмісту різних елементів дозволяють зробити деякі припущення, що залежать від моделі. Наприклад, нещодавно було показано, що в диску нашої Галактики існує загальна тенденція зміни металічності з часом, хоча й зі значними варіаціями.
Ми не розуміємо всіх деталей взаємодії зір із навколишнім міжзоряним середовищем, зокрема того, як поточне зореутворення «підживлює» металами майбутні покоління. Останні результати вивчення вмісту цинку за лініями поглинання на відстанях (z = 0.7 - 3.4) свідчать про повільну еволюцію металічності в галактиках у цьому широкому діапазоні червоних зміщень. Однак у будь-яку епоху (за одного z) спостерігається великий розкид оцінок металічності різних галактик.
Вивчення таких ліній поглинання дозволяє отримати найнадійніші оцінки металічності міжзоряного газу в галактиках. Якщо за близькими галактиками вдасться знайти відповідні джерела фонового континууму, це значно поліпшить наше розуміння того, як міжзоряний газ у різних галактиках еволюціонує та як на нього впливає сусідство з поточним зореутворенням. Розраховувати еволюцію металічності в близьких галактиках за CMD складно. Неможливо визначити одну-єдину модель лише на основі RGB через виродження «вік — металічність». Проте, якщо знехтувати еволюцією металічності в моделі CMD, найкращі моделі галактик виходять молодшими, ніж коли цю еволюцію враховують. Розуміння деталей еволюції металічності в галактиках — один із найважливіших напрямів подальшого вивчення еволюції галактик.
Розраховані авторами значення металічності для двох областей H II в ESO 546-G34 виявилися найнижчими в усій вибірці. Найімовірніше, вміст металів у всіх LSB-галактиках, які будь-коли спостерігали, перевищує концентрацію цих елементів в ESO 546-G34, але остаточний висновок можна буде зробити лише після отримання нових і точніших експериментальних даних.
«У великих і “розвинених” галактиках на кшталт Чумацького Шляху частка газу становить 15–20 відсотків, а в невеликій тьмяній галактиці, що нас зацікавила, сягає 50 відсотків, — підсумовує учасник дослідження Ларс Маттссон (Lars Mattsson) із . — ESO 546-G34 дає нам змогу зазирнути в минуле й дізнатися, який вигляд мали перші галактики в молодому Всесвіті».
Повну версію звіту опубліковано в журналі ; статті можна завантажити із сайту .
Підготовлено за матеріалами .
Лише зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть або зареєструйтеся.
Коментарі (0):