У найближчому майбутньому фізика може повернутися до піфагорійської ідеї світових гармоній. Але, звісно, на новому рівні. Теорія суперструн закидає широкий невід в океан світобудови. Це обширна й глибока теорія, що охоплює багато найважливіших положень, які відіграють центральну роль у сучасній фізиці. Вона об'єднує закони макросвіту й мікросвіту, дія яких поширюється на найдальші простори космосу та найдрібніші частинки матерії; тому розповісти про цю теорію можна по-різному.
читатиВідносність простору і часу — це разючий висновок. Я знаю про неї понад двадцять п’ять років, але навіть тепер, щоразу, коли я спокійно сиджу й обмірковую це, я дивуюся. З добре встановленого твердження, що швидкість світла є сталою, ми робимо висновок, що простір і час існують в очах очевидця.
Уривок із книги Б. Ґріна Тканина космосу: Простір, час і структура реальності
читатиПояснення всього — навіть в обмеженому сенсі розуміння всіх аспектів взаємодій та елементарних складових Всесвіту — є одним із найвеличніших завдань, що коли-небудь поставали перед наукою. І теорія струн уперше дає нам досить глибокий підхід до розв’язання цього завдання. Але чи зможемо ми коли-небудь зрозуміти все, на що здатна теорія, і, наприклад, обчислити маси кварків або константу зв’язку електромагнітної взаємодії, від точних значень яких так багато залежить у Всесвіті? Як зазначалося вище, на шляху до мети стоять численні теоретичні перешкоди; сьогодні найважливіше побудувати завершене формулювання теорії струн/М-теорії, яке не спирається на теорію збурень.
читатиКосмологія справляє на нас надзвичайно глибокий, майже гіпнотичний вплив. Розуміння того, як усе відбувалося на початку, є, принаймні для декого з нас, найближчим дотиком до таємниці того, чому все це почалося. Тут не стверджується, що сучасна наука встановлює зв'язок між питанням «Як?» і питанням «Чому?» — вона цього не робить, і цілком може виявитися, що такого наукового зв'язку ніколи не буде встановлено. Але космологія дотримує слова й поступово веде нас до найповнішого розуміння арени дії «чому» — до розуміння народження Всесвіту. І це, принаймні, дає нам змогу розвивати науковий підхід, у межах якого такі питання можна ставити. Іноді глибока обізнаність у питанні — найкраща заміна відсутньої відповіді.
читатиОдин з універсальних уроків останнього століття полягає в тому, що відомі закони фізики узгоджуються з принципами симетрії. Спеціальна теорія відносності ґрунтується на симетрії, описуваній принципом відносності, — симетрії між усіма системами відліку, що рухаються одна відносно одної зі сталою швидкістю. Гравітаційна взаємодія, відповідно до її опису в загальній теорії відносності, ґрунтується на принципі еквівалентності, який узагальнює принцип відносності на випадок систем відліку, що рухаються довільним чином. Нарешті, сильна, слабка та електромагнітна взаємодії ґрунтуються на абстрактніших принципах калібрувальної симетрії.
читати