Що сталося б, якби в далекому минулому простір Всесвіту перебував у стані хибного вакууму? Якби густина матерії в ту епоху була меншою, ніж потрібно для врівноваження Всесвіту, тоді домінувала б гравітація відштовхування. Це спричинило б розширення Всесвіту, навіть якби спочатку він не розширювався.
читатиЧи могла космічна інфляція бути ознакою того, що наш Всесвіт — лише мала частина Великого «Мультивсесвіту»? Навряд чи космологи відчувають клаустрофобію у Всесвіті, радіус якого сягає 46 млрд світлових років і який заповнений секстильйонами зір.
читатиНа найглибших рівнях ієрархії будови нашого Всесвіту частинки речовини та їхні взаємодії можуть являти собою єдиний і сповнений витонченості геометричний об’єкт.
читатиСучасні досягнення фізики високих енергій дедалі більше зміцнюють уявлення про те, що розмаїття властивостей Природи зумовлене взаємодією елементарних частинок. Дати неформальне визначення елементарної частинки, вочевидь, неможливо, оскільки йдеться про найпервинніші елементи матерії. На якісному рівні можна сказати, що істинно елементарними частинками називаються фізичні об’єкти, які не мають складових частин.
читатиУ ХХ ст. надзвичайно розширилися межі наукового пізнання у фізиці. Наші уявлення про простір, час і тяжіння повністю змінилися завдяки спеціальній і загальній теоріям відносності Ейнштейна. Здійснивши ще радикальніший розрив із минулим, квантова механіка змінила саму мову, якою ми описуємо природу: замість того щоб говорити про частинки, які мають певні положення і швидкість, ми навчилися говорити про хвильові функції та ймовірності. Злиття теорії відносності з квантовою механікою привело до нового бачення світу, в якому речовина перестала відігравати головну роль. Ця роль перейшла до принципів симетрії, причому на цьому етапі розвитку Всесвіту деякі з них приховані від погляду спостерігача. На такій основі нам удалося побудувати задовільну теорію електромагнетизму, а також слабких і сильних ядерних взаємодій елементарних частинок.
читати