Інфрачервоний космічний телескоп «Гершель» виявив величезні запаси пилу під час спостереження залишку наднової SN 1987A. Тверді пилові частинки, що містять вуглець, кремній, залізо та інші важкі елементи, становлять зовсім невелику частину загальної маси речовини галактик, проте відіграють важливу роль у формуванні зір і планетних систем.
читатиСпалах, зареєстрований орбітальною обсерваторією НАСА Swift 28 березня, виявився наслідком поглинання зорі чорною дірою. Про цей спалах у сузір’ї Дракона, спочатку класифікований як довгий гамма-спалах (gamma-ray burst, GRB) 110328A, ми розповідали два місяці тому. Уже тоді було зрозуміло, що астрономам пощастило побачити щось незвичайне: GRB 110328A мав дуже високу рентгенівську яскравість, яка швидко змінювалася.
читатиОрбітальний телескоп GALEX виконав спостереження галактик, у яких спалахували особливо яскраві наднові. Останніми роками астрономи часто виявляють надзвичайно яскраві наднові (наприклад, SN 2005ap і SCP 06F6) у тьмяних галактиках. Логічно припустити, що попередниками цих наднових є дуже масивні зорі. Причини їхньої появи в карликових галактиках і цікавили авторів дослідження, які представляють університети США, Великої Британії, Південної Кореї та Франції.
читатиРоботизований телескоп мережі ROTSE, установлений у техаській Обсерваторії Макдональда, виявив надзвичайно «яскраву» наднову SN 2008am. Про існування SN 2008am у галактиці SDSS J122836.32+153449.6 учені дізналися в січні 2008 року. Згодом до спостережень, які виконував 18-дюймовий телескоп ROTSE, долучилися відоміші наземні телескопи «Дуже великого масиву», Гоббі — Еберлі, Кек, PAIRITEL, а також орбітальна обсерваторія Swift.
читатиВивчаючи за допомогою космічного рентгенівського телескопа «Чандра» залишки зорі Тихо, що вибухнула (ця наднова, відкрита Тихо Браге 1572 року, розташована в сузір’ї Кассіопеї за 13 тис. світлових років від Землі), астрономи НАСА виявили там смуги гамма-випромінювання [так в оригіналі; діапазон випромінювання потребує уточнення] з інтенсивністю, здатною прискорювати елементарні частинки до енергій, які в сто разів перевищують максимальну енергію Великого адронного колайдера. Ці енергії відповідають верхній межі енергії космічного випромінювання.
читати