Троє лауреатів, американці Сол Перлмуттер, Браян Шмідт і Адам Рісс, зібрали докази того, що Всесвіт розширюється з прискоренням, спостерігаючи наднові типу Ia та використовуючи їх для вимірювання космологічних відстаней.
читатиАстрофізики зі США та Китаю показали, що принцип, за яким Земля й Сонячна система мають займати звичайне положення у Всесвіті, справедливий навіть тоді, коли простір розглядають у гігапарсекових масштабах.
читатиАмериканські астрономи представили експериментальні свідчення того, що чорні діри швидко росли разом із галактиками в молодому Всесвіті. У деяких квазарах, які існували менш ніж через мільярд років після Великого вибуху, раніше вже знаходили чорні діри з масою понад 109 сонячних.
читатиАстрономи зі США та Великої Британії виконали максимально точне вимірювання сталої Габбла Н0.
Сталою Габбла називають коефіцієнт, що пов’язує відстань до позагалактичного об’єкта зі швидкістю його віддалення. Її уточнена величина становить (73,8 ± 2,4) км•с-1•Мпк-1. Це означає, що галактики, розташовані, наприклад, за десять мільйонів парсеків від Землі, віддаляються від нас зі швидкістю 738 км/с.
читатиУ давнину люди вважали Землю пласкою, проте час показав, що вони помилялися. Зараз ми можемо так само помилятися щодо форми Всесвіту. Загальна теорія відносності має справу з чотиривимірним простором, у якому четвертою координатою є час, і, згідно із цією теорією, будь-яке масивне тіло викривляє цей простір, а вся маса Всесвіту перетворює його площину на сферу. Але це площина в чотиривимірному просторі, а якої форми набуває сам цей простір, досі було невідомо. Більшість схилялася до того, що він має форму тора.
читати