Що сталося б, якби в далекому минулому простір Всесвіту перебував у стані хибного вакууму? Якби густина матерії в ту епоху була меншою, ніж потрібно для врівноваження Всесвіту, тоді домінувала б гравітація відштовхування. Це спричинило б розширення Всесвіту, навіть якби спочатку він не розширювався.
читатиУявімо, що одного разу ми отримуємо з далекої галактики радіограму, яка сповіщає: "Елвіс живий". Ми спрямовуємо антену на іншу галактику і з подивом отримуємо точно таке саме повідомлення! Досить спантеличені, ми переводимо антену з однієї галактики на іншу, але звідусіль отримуємо те саме послання. Один із висновків, яких ми дійдемо, полягає в тому, що світ повний шанувальників Елвіса; інший — що всі вони спілкуються між собою. Адже як інакше їм вдалося б з’явитися з однаковими повідомленнями?
читати
Який вигляд має Всесвіт на дуже великих відстанях, в областях, недоступних для спостереження? І чи є межа того, як далеко ми можемо зазирнути? Наш космічний горизонт визначається відстанню до найвіддаленіших об’єктів, світло яких встигло дійти до нас за 14 мільярдів років від моменту Великого вибуху. Через прискорене розширення Всесвіту ці об’єкти зараз віддалені вже на 40 мільярдів світлових років. Від ще віддаленіших об’єктів світло до нас поки не дійшло. То що ж міститься там, за горизонтом?
читатиКвантова механіка зруйнувала старий міф про те, що вакуум є порожнім простором. Тепер усі погоджуються, що вакуум заповнений нульовими флуктуаціями релятивістських квантових полів. Однак новий погляд породив нові міфи. Головний міф — проблема космологічної сталої, або «неймовірна легкість простору-часу».
Частковий переклад чудової статті Г. Е. Воловика Vacuum Energy: Myths and Reality;
читатиОпубліковані у 1998 році двома незалежними групами результати спостережень SN Ia змінили наше уявлення про сучасний стан Всесвіту. Коротко кажучи, аналіз діаграми Габбла, яка описує спостережувану яскравість цих об’єктів як функцію червоного зміщення, привів до несподіваного висновку, що став поворотним пунктом у космології: розширення Всесвіту прискорюється, а не сповільнюється, як вважали протягом багатьох десятиліть. Опосередковано такі спостереження підказали, що об’ємна густина енергії у Всесвіті ефективно діє як відштовхувальна і постає як певна нова компонента (додаткова до темної маси), що отримала назву темної енергії (ТЕ) — нової форми енергії з від’ємним тиском.
Цей огляд є скороченим перекладом роботи Alternative Dark Energy Models: An Overview.
читати