Антропна картина світу ґрунтується на припущенні, що фундаментальні сталі можуть змінюватися від одного місця до іншого. Але чи справді таке можливо? Це питання про фундаментальну фізичну теорію: чи випливатиме з неї один унікальний набір констант, чи вона надасть ширший набір можливостей?
читатиНайсерйозніша критика антропного принципу пов'язана з тим, що він не дає жодних передбачень, які можна перевірити. Увесь його зміст зводиться до того, що ми можемо спостерігати лише такі значення сталих, які допускають існування спостерігачів. Це твердження важко вважати передбаченням, оскільки воно гарантовано істинне. Питання в тому, чи можемо ми запропонувати щось краще? Чи можна отримати з антропних міркувань якісь нетривіальні передбачення?
читатиВакуум — це найзагадковіший об’єкт, з яким коли-небудь стикалися фізики. А найстрашніший секрет вакууму — це походження його енергії. Я маю підкреслити, що говорю не про високоенергетичний вакуум інфляційної космології. Якраз фізика хибного вакууму відносно зрозуміла. Загадковий об’єкт, про який ідеться, — це звичайний, істинний вакуум, у якому ми зараз перебуваємо.
читатиДля того щоб нова теорія стала загальновизнаною, зазвичай потрібні роки, якщо не десятиліття. Фізики можуть захоплюватися красою ідеї, але визнають її лише тоді, коли передбачення теорії підтверджуються експериментами або астрономічними спостереженнями. Це подвійно справедливо щодо космології, де спостерігачам завжди було важко встигати за уявою теоретиків, і теорія Великого вибуху ілюструє це не гірше за інші. Перед прочитанням бажано ознайомитися з
- Космічна інфляція: ненав’язливий вступ;
- Космічна інфляція: проблема витонченого виходу та її витончене розв’язання;
- Наффілдський симпозіум, космологічні збурення і топологічні дефекти.
Кожен фізик знайомий із важким почуттям, що виникає після виявлення фатальної помилки в красивій теорії, придуманій кілька днів тому. На жаль, така доля більшості красивих теорій. Не оминула вона й теорію інфляції. Як завжди, диявол крився в деталях. При уважнішому аналізі з’ясувалося, що хибний вакуум розпадається не так гладко, як очікувалося. Ця нотатка є продовженням статті Космічна інфляція: ненав’язливий вступ
читати