Поєднавши результати спостережень чорної діри ESO 243-49 HLX-1 у рентгенівському, ультрафіолетовому, оптичному та ближньому інфрачервоному діапазонах, астрономи з'ясували, що вона перебуває в молодому зоряному скупченні масою в кілька мільйонів сонячних.
читатиНезвичайний гамма-сплеск GRB 101225A, зафіксований у сузір'ї Андромеди 25 грудня 2010-го, у нових моделях постає як результат злиття нейтронної та гелієвої зір або як наслідок припливного руйнування нейтронною зорею невеликого кометоподібного тіла.
читатиМіжнародна група астрономів використала короткий, але яскравий спалах світла від віддаленого гамма-сплеску як зонд для вивчення будови дуже далеких галактик. На свій подив, під час цих спостережень, виконаних за допомогою Дуже великого телескопа ESO, вони виявили в ранньому Всесвіті дві галактики, склад яких багатший на важкі хімічні елементи, ніж склад Сонця! Ці галактики, можливо, перебувають у процесі злиття. Такі події в ранньому Всесвіті приводять до утворення великої кількості нових зір і можуть спричиняти гамма-сплески.
читатиВід оптичних до гамма-телескопів — усі сили спрямовано на дослідження турбулентних потоків навколо надмасивної чорної діри.
Для спостережень за надмасивною чорною дірою та її околицями група вчених із Нідерландів на чолі з Єлле Каастрою (Jelle Kaastra) використала цілий набір космічних телескопів, зокрема оптичний Hubble, рентгенівські XMM-Newton і Chandra, а також гамма-телескопи INTEGRAL і Swift. І залучення всіх цих сил дало результат.
читатиАстрономи з’ясували, що джерело, назване Swift J1644+57, є результатом справді визначної події — пробудження чорної діри, яка дрімала в далекій галактиці та проявила себе розриванням і поглинанням зорі. Ця подія сталася приблизно 3,9 млрд років тому.
читати