Нобелівська премія з фізики 2026 року відзначає внесок Френсіса Гальцена в IceCube. Розбираємося, як антарктичний лід допомагає досліджувати космічні прискорювачі.
читатиДвоє фізиків з Університету штату Аризона й Університету Джорджа Мейсона (обидва — США) показали, що реєстрація космічних нейтрино дає змогу вибрати найвідповідніший із запропонованих теоретиками механізмів виникнення величезних ділянок високоенергетичного гамма-випромінювання, виявлених космічним телескопом «Фермі».
читатиНейтринна обсерваторія IceCube наблизила (віддалила?) нас до розуміння походження космічних променів: згідно з новими даними, гамма-спалахи, найактивніші енергетично об’єкти у відомому Всесвіті, не є джерелом космічних променів високих енергій.
читатиХоча детектори телескопа, розміщені в Середземному морі, поки не виявили ні точкових космічних джерел нейтрино, ні монополів, ні інших екзотичних частинок, фізики зуміли отримати користь із цих негативних результатів, представивши їх як нові обмеження на теоретичні моделі
читатиОпрацювавши результати спостережень антарктичної обсерваторії IceCube, американські вчені склали карту просторового розподілу космічних променів у Південній півкулі. Основним завданням обсерваторії вважається реєстрація астрофізичних нейтрино. Оскільки ймовірність взаємодії нейтрино з речовиною дуже мала, детектор, який виявляє ці частинки, повинен мати значні розміри.
читати