Колись вважали, що квантова теорія встановлює абсолютну межу нашим знанням і розвитку техніки, але сьогодні вона розширює обчислювальну потужність комп’ютерів і можливості людського розуму.
читатиПевна іронія природи полягає в тому, що найпоширеніша форма енергії у Всесвіті є водночас найзагадковішою. Після приголомшливого відкриття прискореного розширення Всесвіту доволі швидко виникла узгоджена картина, яка вказує, що 2/3 космосу «зроблені» з «темної енергії» — певного різновиду гравітаційно відштовхувального матеріалу. Але чи достатньо переконливі докази на підтвердження нових екзотичних законів природи? Можливо, існують простіші астрофізичні пояснення цих результатів?
Попередню версію цієї замітки нещодавно було опубліковано в науково-популярному розділі Хабра, щоправда, під замком, тож, можливо, не всі зацікавлені змогли її прочитати. У цьому варіанті зроблено доволі суттєві доповнення, тому всім має бути цікаво. читатиЗазвичай іонізація відбувається так: негативно зарядженому електрону, щоб подолати силу електростатичного притягання, яка утримує його біля позитивно зарядженого ядра, і вилетіти з атома, потрібно поглинути фотон із достатньо великою енергією (ультрафіолетовий або рентгенівський). Однак нещодавно німецько-нідерландська група дослідників уперше продемонструвала інший механізм іонізації. Сильні електричні поля лазерного імпульсу здатні на короткий час послабити електростатичний зв’язок і дати електрону змогу покинути атом завдяки квантовому тунельному ефекту.
читатиКоли фокусник дістає з абсолютно порожнього капелюха спочатку живого кролика, потім квіти, а під кінець починає витягувати нескінченну блискучу стрічку, розумні діти, звичайно, захоплено аплодують, але знають, що все це — чистісінький обман. Вони чудово розуміють, що з нічого не можна дістати щось. Усі ці кролики, квіти і стрічки вже були десь заздалегідь приховані, а все «диво» — у спритних руках фокусника.
читатиПовернімося в 1982 рік, коли інфляція ще залишалася зовсім новою темою, сповненою недосліджених ідей і задач, що вимагали напруженої роботи, — загалом, золотою жилою для молодого честолюбного космолога. Найбільш інтригувальним і, мабуть, найменш пов’язаним із сучасним станом Всесвіту було питання про те, як могла початися інфляція. Інфляційний всесвіт швидко «забуває» свої початкові умови, і стан, з якого він починав, слабо впливає на те, що відбувається потім. Тож, якщо ви хочете перевірити інфляцію за допомогою спостережень, не варто витрачати час на питання про її початок. Але загадка початку все одно залишається, і її не можна уникнути. Вона притягує до себе, як магніт.
читати