Вважається, що сутність темної матерії полягає в її темряві. Щось притягує зорі й газові хмари, змушуючи їх змінювати траєкторію, проте, намагаючись виявити загадковий об’єкт, астрономи нічого не бачать. Отже, хоч би що це було, воно не випромінює й не поглинає світло. Ба більше, якби темна матерія могла взаємодіяти з випромінюванням, галактики навіть не сформувалися б: море фотонів, що заповнювало Всесвіт на ранніх стадіях його розвитку, бомбардувало б матерію й не давало б їй злипатися та утворювати більш-менш масивні об’єкти.
читатиТеоретики передбачили існування нейтронних зір (Neutron Star, NS) ще в тридцяті роки XX ст., але ніхто не очікував, що їх скоро відкриють, оскільки було зрозуміло, що побачити такий об’єкт нелегко. Нейтронні зорі мали бути дуже невеликими за розмірами і надзвичайно щільними тілами, у сотні разів меншими, ніж білі карлики — найкомпактніші з відомих тоді зір, які ледве вдавалося побачити в телескоп. Зменшення радіуса в сто разів означає, що площа поверхні випромінювання буде меншою в десять тисяч разів. Світність пропорційна площі джерела і температурі його поверхні в четвертому степені. У нейтронної зорі температура поверхні може сягати кількох мільйонів градусів (у гарячих білих карликів — лише десятків тисяч градусів). У такому разі максимум випромінюваної енергії нейтронних зір має припадати на рентгенівський діапазон, але й там їхня світність невелика. В оптичному діапазоні за температури в мільйон градусів випромінюється значно менша частка енергії, тому реєстрація нейтронної зорі в середині XX ст. здавалася цілком неможливою.
читатиДеякі зорі намагнічені настільки сильно, що випромінюють гігантські спалахи за рахунок енергії магнітного поля та істотно змінюють квантові властивості вакууму. «Зоретрясіння» на магнетарі вивільняє величезну кількість електромагнітної енергії (еквівалентну енергії землетрусу силою в 21 бал) і викидає розжарену плазмову кулю, яка захоплюється магнітним полем.
читатиДля розуміння природи гамма-сплесків важливо знати, з яких місць батьківських галактик вони надходять. У статті «Найяскравіші вибухи у Всесвіті» сказано, що якщо гамма-сплески відбуваються під час колапсу масивних зір, то вони мають тяжіти до областей зореутворення; але якщо це результат злиття подвійних релятивістських зір, наприклад нейтронних зір і чорних дір, то гамма-сплески можуть спостерігатися далеко від областей формування зір. Однак не слід забувати, що поки жодна з цих двох теорій не доведена, тому астрофізики обговорюють й інші можливі варіанти.
читатиЩоразу, коли відбувається сплеск гамма-випромінювання, народжується чорна діра. Ще 10 років тому ніхто не знав, чим спричинені гамма-сплески — спалахи високоенергетичного випромінювання, що спостерігаються на небі. Зараз астрономи вважають їх лебединою піснею зір, що вмирають. Чорна діра, яка виникає під час колапсу гігантської зорі, частково засмоктує її рештки, але деяка речовина викидається назовні. При цьому в ударних хвилях народжується випромінювання.
читати