Аргументація теорії струн, як і практично всі розрахунки на основі теорії струн, використовує теорію збурень. Нещодавно, однак, було запропоновано деякі ідеї з метою отримання точних результатів. Вони ґрунтуються на різних прикладах так званої «голографічної гіпотези», яка згодом привела до голографічного принципу.
Для першого ознайомлення з голографічним принципом корисно прочитати низку простіших статей.
читатиНовий підхід до проблеми квантової гравітації, над якою вчені б’ються вже багато десятиліть, повертає до основ і показує, як «складаються» одна з одною «цеглинки», з яких побудовані простір і час.
читатиДля того щоб нова теорія стала загальновизнаною, зазвичай потрібні роки, якщо не десятиліття. Фізики можуть захоплюватися красою ідеї, але визнають її лише тоді, коли передбачення теорії підтверджуються експериментами або астрономічними спостереженнями. Це подвійно справедливо щодо космології, де спостерігачам завжди було важко встигати за уявою теоретиків, і теорія Великого вибуху ілюструє це не гірше за інші. Перед прочитанням бажано ознайомитися з
- Космічна інфляція: ненав’язливий вступ;
- Космічна інфляція: проблема витонченого виходу та її витончене розв’язання;
- Наффілдський симпозіум, космологічні збурення і топологічні дефекти.
Наступний акт драми розгорнувся в середньовічному університетському Кембриджі. Влітку 1982 року сюди на запрошення Стівена Гокінга з’їхалися близько тридцяти космологів з усього світу. Вони зібралися на тритижневий симпозіум, присвячений дуже ранньому Всесвіту, який проводився коштом Фонду Наффілда. Я був дуже радий опинитися серед його учасників: Гокінг попросив мене зробити доповідь про мої останні роботи з космічних струн. Перед читанням бажано ознайомитися з Космічна інфляція: ненав’язливий вступ і Космічна інфляція: проблема витонченого виходу та її витончене розв’язання
читатиКожен фізик знайомий із важким почуттям, що виникає після виявлення фатальної помилки в красивій теорії, придуманій кілька днів тому. На жаль, така доля більшості красивих теорій. Не оминула вона й теорію інфляції. Як завжди, диявол крився в деталях. При уважнішому аналізі з’ясувалося, що хибний вакуум розпадається не так гладко, як очікувалося. Ця нотатка є продовженням статті Космічна інфляція: ненав’язливий вступ
читати