За всіма наявними моделями, на одну велику галактику мають припадати тисячі карликових. І все ж їх майже немає. Ті, що існують, часто не демонструють жодних змін за останні 13 млрд років. Чому?
читатиМіжнародна група астрофізиків виявила, що газ міжзоряного простору може поглинати гамма-промені, які випускає акреційний диск чорної діри, сильно нагріваючись при цьому. Це може суттєво поглибити розуміння процесу формування галактик.
читатиАстрофізики з Пенсильванського та Кембриджського університетів випробували «на міцність» скалярно-тензорно-векторну теорію гравітації за допомогою цефеїд із найближчих до нас 25 галактик місцевого скупчення. Результат невтішний: у межах точності вимірювань ефекти, передбачені теорією, не підтвердилися.
читатиЗа розрахунками французьких астрофізиків, внутрішнє джерело ультрафіолетового випромінювання, яке взаємодіяло з воднем на початковому етапі розвитку Всесвіту, могло б реіонізувати газ так, щоб розподіл галактик — супутників Чумацького Шляху — відповідав спостережуваному.
читатиВиконавши спектроскопічне дослідження галактик із червоним зміщенням, приблизно рівним семи, астрономи простежили, як у молодому Всесвіті змінювався вміст нейтрального водню.
читати