Вважається, що сутність темної матерії полягає в її темряві. Щось притягує зорі й газові хмари, змушуючи їх змінювати траєкторію, проте, намагаючись виявити загадковий об’єкт, астрономи нічого не бачать. Отже, хоч би що це було, воно не випромінює й не поглинає світло. Ба більше, якби темна матерія могла взаємодіяти з випромінюванням, галактики навіть не сформувалися б: море фотонів, що заповнювало Всесвіт на ранніх стадіях його розвитку, бомбардувало б матерію й не давало б їй злипатися та утворювати більш-менш масивні об’єкти.
читатиХоч як дивно, звукові хвилі в рідині поводяться подібно до світлових хвиль у просторі. Навіть чорні діри мають акустичні аналоги. Можливо, простір-час є своєрідною рідиною, що нагадує ефір доейнштейнівської фізики?
читатиДозвольте мені почати зі старого перського переказу. Одного разу метелики організували літню школу, присвячену великій таємниці полум’я. Обговорювалися різні моделі, але ніхто не міг переконливо пояснити загадку. Тоді один сміливий метелик зголосився на власному досвіді з’ясувати, що ж таке вогонь. Він полетів до найближчого замку, наблизився до вікна й побачив запалену свічку. Він повернувся схвильований і розповів про те, що бачив. Але мудрий метелик, який головував на конференції, сказав, що інформації не стало більше, ніж було раніше.
читатиТеоретики передбачили існування нейтронних зір (Neutron Star, NS) ще в тридцяті роки XX ст., але ніхто не очікував, що їх скоро відкриють, оскільки було зрозуміло, що побачити такий об’єкт нелегко. Нейтронні зорі мали бути дуже невеликими за розмірами і надзвичайно щільними тілами, у сотні разів меншими, ніж білі карлики — найкомпактніші з відомих тоді зір, які ледве вдавалося побачити в телескоп. Зменшення радіуса в сто разів означає, що площа поверхні випромінювання буде меншою в десять тисяч разів. Світність пропорційна площі джерела і температурі його поверхні в четвертому степені. У нейтронної зорі температура поверхні може сягати кількох мільйонів градусів (у гарячих білих карликів — лише десятків тисяч градусів). У такому разі максимум випромінюваної енергії нейтронних зір має припадати на рентгенівський діапазон, але й там їхня світність невелика. В оптичному діапазоні за температури в мільйон градусів випромінюється значно менша частка енергії, тому реєстрація нейтронної зорі в середині XX ст. здавалася цілком неможливою.
читатиДеякі зорі намагнічені настільки сильно, що випромінюють гігантські спалахи за рахунок енергії магнітного поля та істотно змінюють квантові властивості вакууму. «Зоретрясіння» на магнетарі вивільняє величезну кількість електромагнітної енергії (еквівалентну енергії землетрусу силою в 21 бал) і викидає розжарену плазмову кулю, яка захоплюється магнітним полем.
читати